Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2019 року у справі №569/13632/18

УХВАЛА

15 травня 2019 року

Київ

справа №569/13632/18

адміністративне провадження №К/9901/13308/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів - Данилевич Н. А., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019

у справі № 569/13632/18

за позовом Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області,

третя особа - ОСОБА_1,

про скасування постанови,

установив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якому просив визнати протиправними дії та рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Вознюк І. Я., які полягають у винесенні постанови про накладення штрафу ВП №53661858 від
06.07.2018 та скасувати постанову про накладення штрафу ВП №5361858 від
06.07.2018.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30.11.2018 адміністративний позов задоволено. Визнано дії та рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Вознюк І. Я., які полягають у винесенні постанови про накладення штрафу ВП №53661858 від
06.07.2018 протиправними; скасовано постанову ВП №5361858 від 06.07.2018, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Вознюк І. Я. про накладення штрафу на Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області в розмірі 5

100,00 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки боржником фактично не було виконано рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від
22.03.2017 у справі № 569/17594/16-а, тому старшим державним виконавцем правомірно винесено оскаржену постанову про накладення штрафу від 06.07.2018 ВП №53661858

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в даній справі спір виник у відносинах з приводу рішення органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих на підставі статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухваленого у цій справі судового рішення суду апеляційної інстанції і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі № 569/13632/18 відмовити.

2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді Н. А. Данилевич

В. М. Шарапа