Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.12.2020 року у справі №360/2899/20

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

Київ

справа №360/2899/20

адміністративне провадження №К/9901/32034/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.

Сєвєродонецьку Луганської області

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року

у справі №360/2899/20

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Харків), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу ВП № 58526186 від 16 липня 2020 року.

У зв'язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем винесено постанову від 16 липня 2020 року ВП №58526182 про накладення штрафу на УПФУ в м.

Сєвєродонецьку Луганської області в розмірі 5100,00 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року, у задоволені позову відмовлено.

25 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі №360/2899/20.

Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, разом із касаційною скаргою заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що скаржник є бюджною установою, кошти для сплати судового збору не передбачені кошторисом.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, Суд не бере до уваги посилання позивача на Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" та постанови Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №565/256/15-ц, від 14 лютого 2018 року у справі №589/6044/2013, від 11 квітня 2018 року у справі №521/5589/17, від 18 квітня 2018 року у справі №331/1263/15-ц як на підстави звільнення від сплати судового збору, оскільки наведена позивачем судова практика щодо правової позиції, яка висловлена в зазначених постановах Верховного Суду, ухвалена за правилами Цивільного процесуального кодексу України, та, відповідно, не може бути застосована як підстава для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги згідно правил КАС України.

У справах, визначених статтею 287 КАС України заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява, а у відповідності до вимог ~law15~ за подання до адміністративного суду позову сплата судового збору є обов'язковою умовою.

Крім того, скаржник зауважує, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя та ускладнювати цей доступ.

Проте, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ~law17~ (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102,00 грн).

Позов у цій справі заявлено суб'єктом владних повноважень у 2020 році, який містить вимоги майнового характеру про скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн, відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір у мінімальному розмірі 2102 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб в місячному розмірі з 01 січня - 2102,00 грн.

З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 4204 гривень (5100,00 грн * 1,5% < 2101 грн *200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському районі /Печерський район/~organization1~

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Символ звітності банку - 207

Призначення платежу - *; 101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Згідно положень частини 1 та 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених частини 1 та 2 статті 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року у справі №360/2899/20 - залишити без руху.

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.

4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.........................................

А. В. Жук

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду