Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.03.2021 року у справі №320/2002/20

УХВАЛА

15 березня 2021 року

м. Київ

справа № 320/2002/20

адміністративне провадження № К/9901/6461/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №320/2002/20 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення реєстрації 170 податкових накладних в день їх фактичного відправлення та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного відправлення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 в справі №320/4070/19 роз'єднано позовні вимоги, виділивши позовні вимоги щодо нездійснення реєстрації податкової накладної №1131 від 28.12.2018 в день її фактичного відправлення та зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну №1131 від 28.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - в самостійне провадження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №320/2002/20 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Державна податкова служба України 25.02.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" задоволено повністю.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова служба України звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2020 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №320/2002/20 було залишено без руху на підставі частини 2 статті 298 КАС України (у зв'язку з несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.

09.11.2020 Державною податковою службою України до Шостого апеляційного адміністративного суду подано клопотання, у якому апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги для отримання платіжного доручення від Державної казначейської служби, оскільки наразі неможливістю забезпечити своєчасну сплату судового збору в зв'язку з відсутністю коштів на відповідному рахунку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не усунуто у визначений судом термін.

17.12.2020 Державна податкова служба України вдруге звернулась з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №320/2002/20.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування пропуску строку скаржником зазначено, що податковий орган не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із даною апеляційної скаргою у встановленому законодавством порядку та строки, що зумовило повернення судом поданої в межах визначеного законом строку апеляційної скарги. У свою чергу, апелянт вважає, що положеннями КАС України визначено право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2020 підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Державної податкової служби України було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини 3 статті 298 КАС України (у зв'язку з пропуском процесуального строку) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху до суду апеляційної інстанції 19.01.2021 надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків.

В обґрунтування доводів вказаного клопотання апелянт посилається на те, що у зв'язку відсутністю видатків на оплату судового збору попередньо подану (в межах встановленого законодавством строку) апеляційну скаргу було повернуто судом скаржнику. При цьому, апелянт зауважує, що Державна податкова служба України добросовісно ставилось та продовжує ставитись до наявних у нього процесуальних прав та обов'язків, сплативши судовий збір за звернення до суду із даною апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 у справі №320/2002/20.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 29.12.2020 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №320/2002/20 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова