Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.07.2019 року у справі №815/425/18

УХВАЛА

11 липня 2019 року

Київ

справа №815/425/18

адміністративне провадження №К/9901/19387/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,

суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 червня 2018 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв'язку з тим, що скаржником при поданні апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Вказаною ухвалою надано строк десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення без руху для усунення зазначених в ній недоліків.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2018 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою від 28 серпня 2018 року П'ятий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області.

22 квітня 2019 року Головне управління ДФС в Одеській області повторно звернулось з апеляційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку.

П'ятим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 03 травня 2019 року залишено апеляційну скаргу без руху в зв'язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору та наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, надано десятиденний строк з дня отримання ухвали на усунення вказаних недоліків.

Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року.

08 липня 2019 року Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року та направити справу до апеляційного суду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пункт 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває пунктом 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

В контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційних скарг не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вчасна подача первинної апеляційної скарга не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права.

Таким чином, подана Головним управління ДФС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що відповідно до вимог пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Проектно-пошуковий інститут "Південмедбіосинтез" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх