Історія справи

Ухвала ВП ВС від 27.04.2021 року у справі №9901/71/21
Ухвала КАС ВП від 21.03.2021 року у справі №9901/71/21

УХВАЛА

14 квітня 2021 року

Київ

справа №9901/71/21

адміністративне провадження №П/9901/71/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України (Держави України) про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду, як до суду першої інстанції, позовну заяву, в якому просив:

- відповідно до вимог заявленого матеріально-процесуального права, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року, Конституції України, Євроконвенції 1950 року відкрити адміністративне провадження;

- відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" здійснити розгляд позовної заяви у першочерговому порядку виключно до вимог заявленого матеріально-процесуального права;

- звільнити позивача від сплати судового збору;

- визнати дії відповідача протиправними, як такі що містять: склад злочину, безправ'я і беззаконня, шахрайства і оману, повну бездіяльність і безвідповідальність викрадення права власності - страхової-ядерної пенсії з 04 березня 1997 року;

- зобов'язати Державу Україну, її законодавчу та виконавчу владу відновити страхове-ядерне право щодо невиплати основної, страхової, ядерної, державної, гарантованої пенсії виключно із офіційного, базового, актом перевірки перевіреного, визначеного Державою СРСР, УРСР, Україна середньомісячного заробітку 3652 рублів СРСР=5189 доларів США, отриманого згідно Наказу від 26 квітня 1986 року виключно в % від ступеню втрати працездатності з 04 березня 1991 року - дня встановлення інвалідності довічно, без будь-яких обмежень страхового-ядерного права;

- у відповідності до Конституції України та Рішень Конституційного Суду України 1997-2020 років відновити непорушну, особливу, соціальну, конституційну норму Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 лютого 1991 року (далі-Закон №796-XII);

- зобов'язати Державу Україну, її законодавчу та виконавчу владу забезпечити страхове-ядерне право на відшкодування-компенсацію ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю внаслідок нещасного випадку на виробництві при виконання наказу від 26 квітня 1986 року згідно наказу Держави;

- зобов'язати Верховну Раду України здійснити контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України - центрального органу виконавчої влади;

- зобов'язати Державу Україну відновити порушене права на виплату додаткової пенсії за ядерну шкоду, заподіяну життю і здоров'ю виключно в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, виключно до вимог ~law16~ від 28 лютого 1991 року, статей Закону України №39/95 - ВР від 08 лютого 1995 року, певних статей Конституції України з дня порушеного права довічно;

- зобов'язати Державу Україну на всю суму боргу нарахувати щорічно з 1991 року 3% річних від зобов'язань простроченого боргу, які є обов'язком незалежно від рішення суду відповідно до вимог Цивільного Кодексу України;

- зобов'язати Державу Україну відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на всю суму боргу нарахувати пеню в розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України як конституційну гарантію протиправне порушеного страхового-ядерного права;

- рішення Суду поставити на контроль виконання та у разі невиконання рішення Суду в строк не більше одного місяця, з дня наступного, зобов'язати Державу Україну щоденно нараховувати пеню в розмірі 120% річних від найвищої облікової ставки Національного банку України та 3% річних за борговим зобов'язанням, як конституційну гарантію порушеного права відповідно до Рішень Європейського Суду з прав людини.

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності змісту позовних вимог положенням статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на те, що у позовній заяві необхідно було чітко та конкретно сформулювати зміст позовних вимог окремо до Верховної Ради України, вказати, які постанови, дії чи бездіяльність законодавчого органу є протиправними і навести обґрунтування їх протиправності, а також зазначити, які конкретно дії в межах наданих суду повноважень необхідно вчинити для відновлення порушених прав позивача; зазначити у чому полягає порушення його особистих прав, свобод та інтересів з боку Верховної Ради України в межах її повноважень із правим обґрунтування позовних вимог у цій частині, обґрунтувати кожну зі своїх позовних вимог та зазначити докази, що підтверджує кожну із викладених обставин; надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позивачу надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом складання і подання нової позовної заяви.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( №0102932586468) копія ухвали суду від 18 березня 2021 року отримана позивачем 24 березня 2020 року.

02 квітня 2021 року на виконання ухвали суду від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 подав уточнення мотивованої частини позовної заяви у справа №9901/71/21.

Перевіривши вказане уточнення до позовної заяви на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту уточнення до позовної заяви, яке надійшло до Верховного Суду 02 квітня 2021 року, ОСОБА_1 виражає свою незгоду з ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року, та просить передати зазначену справу на розгляд до іноземних судів.

Суд акцентує увагу на тому, що обґрунтовуючи уточнення до позовної заяви у справі №9901/71/21, ОСОБА_1 застосовує образливі, неповажні твердження і лайливі слова, використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, й при усуненні недоліків позовної заяви (надання до суду уточнень позовної заяви), а тому розцінюється Верховним Судом як зловживання процесуальними правами та наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до частини 3 статті 45 КАС України, оскільки використання обраного позивачем висловлювання для надання характеристики Верховного Суду є неприпустимим.

При цьому слід зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19 зазначено, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників.

За правилами частини 3 статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, Суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, Суд дійшов висновку про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі частини 3 статті 45 КАС України.

Крім цього, станом на день постановлення цієї ухвали будь-яких інших заяв чи клопотань на усунення недоліків позовної заяви від позивача до суду не надходило.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали Верховного Суду від 18 березня 2021 року, позовна заява підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 45, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України (Держави України) про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

2. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.

3. Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення....................................................................

А. В. Жук

Н. А. Данилевич

А. Г. Загороднюк

Н. М. Мартинюк

Ж. М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду