Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2019 року у справі №0440/6581/18

УХВАЛА

13 червня 2019 року

Київ

справа №0440/6581/18

адміністративне провадження №К/9901/16130/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №0440/6581/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС. ТОРГ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну, -

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції у цій справі.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 апеляційну скаргу відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.12.2018 у цій справі залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, в тому числі, для повідомлення інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки зазначену апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що повний текст рішення суду першої інстанції у цій справі складений 25.01.2019, проте, апеляційну скаргу на нього подано лише
28.02.2019, що свідчить про звернення до суду з апеляційною скаргою поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

Разом з апеляційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно якої апелянт просив поновити пропущений строк апеляційного оскарження виходячи з того, що пропуск строку зумовлений пізнім отриманням копії оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення цього строку, оскільки за замістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 апелянт направив до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору та надав відповідні пояснення щодо підстав порушення строку.

Розглянувши зазначене клопотання апеляційний суд дійшов висновку, що апелянтом не наведено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки не можуть бути поважними причинами пропуску строку державними органами особливості процедури або відсутність коштів для сплати судового збору.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є поважними.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі, оскільки відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, як склались у нього на поточний день, шляхом уникненням або зволіканням у виконанні ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями ~law7~, статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №0440/6581/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду