Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2021 року у справі №440/5111/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 440/5111/20

адміністративне провадження № К/9901/16756/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Берназюка Я. О., Єзерова А. А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року (суддя Гіглава О. В. ) та

постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року (колегія у складі суддів Подобайло З. Г., Бартош Н. С., Григорова А. М. )

у справі № 440/5111/20

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Подільського району у м. Полтаві Ради

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

УСТАНОВИЛ:

15.09.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради (далі - Управління соцзахисту), в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача в наданні статусу інваліда війни;

- зобов'язати Управління соцзахисту встановити йому статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021, у задоволенні позову відмовлено.

05.05.2021 ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, подав касаційну скаргу, що
11.05.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що на цей час пенсійне забезпечення ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС з числа військовозобов'язаних є суттєво вищим, ніж пенсійне забезпечення ліквідаторів з числа цивільних осіб; військовослужбовці, які є ліквідаторами аварії на ЧАЕС, мають статус інвалідів війни. Посилаючись на Рішення Великої Палати Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, зазначає, що Управління соцзахисту зайняло дискримінаційну позицію щодо громадян, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС нарівні із залученими до цих обов'язків військовослужбовців. Відповідач на виконання ухвали суду надав пояснення про відсутність відомостей про залучення працівників Новосанжарського СТП 1604 "Полтаваагропромтранс" до формувань Цивільної оборони Полтавської області.

Законодавство не містить вимоги щодо обов'язковості видання розпорядчого документа про залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони та Державна служба надзвичайних ситуацій не володіє архівними документами щодо створення таких формувань. Крім того, Полтавський окружний адміністративний суд у рішенні від 25.02.2020 у справі № 542/240/17 по-іншому вирішив спір.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Предметом спору у даній справі є оскарження рішення органу соцзахисту щодо відмови особі в наданні статусу інваліда війни.

За предметом позову ця справа належить до категорії справ незначної складності, тому суд першої інстанції обґрунтовано її розглянув відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Разом з тим, ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів подібних правовідносин.

Суд також не вбачає у справі обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Крім того, суд апеляційної інстанції переглянув рішення Полтавського окружного адміністративного суду у цій справі, керувався висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеними у постановах у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 377/797/17, від 21.08.2018 у справі № 279/2285/16-а, від 15.05.2019 у справі № 816/851/18, від 18.09.2019 у справі № 674/450/17, від 19.09.2019 у справі № 756/8323/16-а, від 20.12.2019 у справі № 315/594/15-а (2-а/315/29/15), від 26.02.2020 у справі № 377/196/17, від
14.05.2020 у справі № 686/20301/16-а, від 15.06.2020 у справі № 822/225/18, від
19.01.2021 у справі № 810/2985/18, які зводяться до того, що за відсутності доказів, які б свідчили про залучення особи до формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відсутні достатні підстави для набуття особою статусу інваліда війни з підстав, встановлених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - ~law12~). Підстав для відступу від такої позиції у цій справі Суд не вбачає.

Доводи касаційної скарги щодо дискримінації у відношенні ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову з підстав не доведення факту безпосередньої участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони.

Водночас, належне документальне підтвердження безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони є істотною умовою отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, позаяк в протилежному випадку відповідний статус (на підставі ~law13~) поширюватиметься на всіх, хто належить до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків та мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 368/1579/14, від 10.05.2018 у справі № 279/12162/15-а, від 07.06.2018 у справі № 377/797/17 та від 21.08.2018 у справі № 279/2285/16-а.

Тобто, особи, які документально підтвердили безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони набувають статусу особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі ~law14~.

У цій же справі, суди виходили з того, що матеріали справи не містять жодного належного документального доказу на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 покликається на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі № 542/240/17, що стосувалося особи, яка підтвердила документально виконання роботи по ліквідації Чорнобильської катастрофи у складі Цивільної оборони. Тобто, обставини у справі № 542/240/17 не є у подібними фактичним обставинам у цій справі.

Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України, на яке покликається скаржник, визнавалося таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" щодо обмеження або скасування наданих державою соціальних прав у вигляді пільг, компенсацій і гарантій, встановлених Законом України від
28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки відрізняються правових регулюванням.

Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги не містять обставин, передбачених у ч. 5 ст. 328 КАС України, для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності, Суд вважає, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 328, 332, 333, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 440/5111/20.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В. М. Кравчук

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя А. А. Єзеров