Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.04.2020 року у справі №1340/6142/18

УХВАЛА

13 квітня 2020 року

Київ

справа №1340/6142/18

адміністративне провадження №К/9901/9800/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевірив касаційну скаргу Військової частини А2615 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/6142/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2615, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся з до суду з позовом до Військової частини А2615, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в якому просив:

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1, відповідно до наказу МО України від 22 жовтня 2001 року №370, підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення, визначеного з окладу за посадою, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення станом на 13 червня 2016 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 одноразову грошову допомогу по звільненню з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 26 повних календарних років військової служби з врахуванням виплачених сум;

- зобов'язати Міністерство оборони України оформити та долучити до особової справи ОСОБА_1 розрахунок вислуги років на пенсію та видати грошовий атестат, в яких зазначити календарну вислугу років військової служби на пенсію станом на день звільнення з військової служби 10 серпня 2018 року - 26 років 2 місяці 10 днів.

17 вересня 2019 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 06 квітня 2020 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідача щодо не не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги по звільненню з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 на підставі наказу Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного № 14 від 10 червня 2016 року прийнятий на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу на посаду заступника командира навчальної батареї по роботі з особовим складом відділення підготовки фахівців ракетних військ і артилерії 184 Навчального центру в званні "капітан".

Отже, позивач є військовослужбовцем та не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції". Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини 2 статті 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.

Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини А2615 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 1340/6142/18 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2615, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання до вчинення дій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич