Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.09.2018 року у справі №815/1481/18

УХВАЛА

10 вересня 2018 року

Київ

справа №815/1481/18

адміністративне провадження №К/9901/60683/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області

до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради,

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та скасування будівельного паспорту,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2018 року заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області з адміністративним позовом до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування будівельного паспорту.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року вказаний позов залишено без руху, зокрема, з підстав, передбачених частиною 1 статті 123 КАС України.

У зв'язку з неусуненням недоліків, зазначених в ухвалі від 10 квітня 2018 року, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року адміністративний позов було повернуто позивачеві.

На вищезазначену ухвалу заступником прокурора Одеської області подано апеляційну скаргу.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - без змін.

Заступник прокурора Одеської області (далі також - скаржник), не погодившись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року, 30 серпня 2018 року подав касаційну скаргу до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обгрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції справа розглядалася у письмовому провадженні без виклику сторін, а копію оскаржуваної постанови ним було отримано 01 серпня 2018 року. До касаційної скарги додає докази направлення та отримання оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Розглянувши дане клопотання та додані докази, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки вказані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що суди, посилаючись на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 815/4053/17 (далі також - рішення № 815/4053/17), дійшли хибного висновку про те, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області дізнався про незаконність будівельного паспорту від 05 жовтня 2016 року № 01-07/230 та протиправність дій Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради ще у лютому 2017 року, а тому в даному випадку позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з позовом з моменту, коли він повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Зазначає, що з описової частини рішення № 815/4053/17, вбачається, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області проводив позапланову перевірку дотримання вимог містобудівної діяльності Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині видачі спірного паспорту, проте судом не враховано те, що вказаний Департамент при проведенні перевірки не звернув уваги на порушення вимог містобудівного законодавства, які зазначені в адміністративному позові прокурора, обмежившись констатацією порушень ДБН та СНІП, що діють на території України.

Про порушення інтересів держави скаржнику стало відомо 14 березня 2018 року при отриманні від Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради відповіді на запит про надання будівельних паспортів.

Вважає, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягала задоволенню, оскільки причини пропуску цього строку є поважними.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною 1 статті 54 КАС України органи та особи, які визначені у частиною 1 статті 54 КАС України і звертаються до адміністративного суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права й обов'язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням.

У відповідності до частин 1 , 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частин 1 , 2 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року позов прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області було залишено без руху, зокрема, з підстав, передбачених частиною 1 статті 123 КАС України.

Так, у зазначеній ухвалі суд першої інстанції визнав неповажними підстави, вказані у заяві прокурора про поновлення пропущеного строку звернення до суду, та надав десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви із наведенням інших підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом.

На виконання ухвали про залишення позову без руху 26 квітня 2018 року до суду першої інстанції надійшов лист прокурора Одеської області, в якому останній, зокрема, вказав, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка була подана з позовом, підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку є поважними; висловив незгоду з твердженням суду щодо неповажності пропуску строку звернення до суду, висловленим в ухвалі про залишення позову без руху, з посиланням на те, що в ухвалі не зазначені обставини, що стали підставою для висновку про неповажність причини пропуску вказаного строку.

У зв'язку неподанням заяви із наведенням інших підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд першої інстанції дійшов висновку про неусунення прокурором Одеської області недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі від 10 квітня 2018 року, та ухвалою від 14 травня 2018 року повернув позовну заяву позивачу.

При прийнятті вищезазначених ухвал суд першої інстанції виходив з того, що початок перебігу тримісячного строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень має обраховуватись з дня, коли держава в особі її органів, як суб'єктів владних повноважень, а не прокурор, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Так, суд першої інстанції критично оцінив посилання заступника прокурора області на те, що питання законності видачі спірного будівельного паспорту не було предметом перевірок Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, що свідчить про неналежне виконання функції контролю з боку останнього, про що прокурору стало відомо 14 березня 2018 року, адже згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 815/4053/17, яке міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відмовлено у задоволенні позову Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ в Одеській області Олещук Ю.А. про визнання неправомірною та такою, що проведена із порушенням норм чинного законодавства позапланову перевірку дотримання вимог законодавства управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та скасування рішень № 413,414,415,416,417,418 від 17 лютого 2017 року. Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що Департаментом ДАБІ в Одеській області було проведено позапланову перевірку Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради стосовно видачі будівельного паспорта № 01-07/230 від 05 жовтня 2016 року на будівництво індивідуального дачного будинку, за результатами якої ДАБІ в Одеській області було складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 17 лютого 2017 року.

З висновком суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції, який постановою від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області залишив без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - без змін. При цьому суд апеляційної інстанції відмітив, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права. У випадку пред'явлення позову самою особою (в т. ч. суб'єктом владних повноважень), так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, зокрема, прокурором, перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: з дня виникнення підстав, що дають особі (суб'єкту владних повноважень) право на пред'явлення визначених законом вимог, тобто від дня, коли держава в особі її органів, як суб'єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України, за загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз вказаної норми права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи-носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності (строку звернення до суду) обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Суди першої та апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваних судових рішень, прийшли до висновку, що якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звертається прокурор в інтересах відповідного органу, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме цей орган, а не прокурор.

Суд касаційної інстанції погоджується з указаним висновком судів та враховує те, що Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області стало відомо про порушення його прав та інтересів щонайменше у лютому 2017 року, що підтверджується інформацією, яка міститься у рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі № 815/4053/17, яке перебуває у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, суд касаційної інстанції враховує, що прокурору Одеської області ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року було надано можливість та строк для усунення недоліків поданої ним позовної заяви, вказано спосіб їх усунення. Однак, прокурор у встановлений судом строк своїм правом не скористався, заяву із наведенням інших підстав поновлення пропущеного строку звернення до суду не надав.

Таким чином, оскаржувані судові рішення є слушними, вмотивованим і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях частини 2 статті 123 КАС України.

Правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків оскаржуваних судових рішень.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 04 червня 2018 року у справі № 826/13461/13-а та від 10 липня 2018 року у справі № 812/1689/16.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування будівельного паспорту.

2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко