Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.07.2021 року у справі №620/5225/20

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 620/5225/20

адміністративне провадження № К/9901/22798/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевірив касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, треті особи - Деснянський районний суд міста Чернігова, Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, треті особи - Деснянський районний суд міста Чернігова, Державна судова адміністрація України, у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року включно (за винятком днів відпустки) із застосуванням положень статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

зобов'язати відповідача здійснити перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року включно (за винятком днів відпустки), шляхом її обчислення відповідно до вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину суддівської винагороди в розмірі 251 878 грн 37 коп.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року до 28 серпня 2020 року включно (за винятком днів відпустки) із застосуванням положень статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у редакції Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області здійснити перерахунок суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року включно (за винятком днів відпустки), шляхом її обчислення відповідно до вимог статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та виплатити недоотриману частину суддівської винагороди в розмірі 251 878 грн 37 коп.

18 червня 2021 року Державна судова адміністрація України засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року.

Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

19 липня 2021 року на адресу суду надійшов лист Державної судової адміністрації України, зі змісту якого вбачається, що скаржник фактично звертається з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору суд виходить з наступного.

За приписами частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ~law16~) визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідачем не зазначено умов, визначених ~law17~, за наявності яких суд може прийняти ухвалу про відстрочення сплати судового збору, а отже клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження шляхом звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Отже, недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що недоліки касаційної скарги скаржником не усунуто, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної судової адміністрації України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, треті особи - Деснянський районний суд міста Чернігова, Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. В. Кашпур

Судді О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко