Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.05.2021 року у справі №344/4126/20

УХВАЛА

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 344/4126/20

адміністративне провадження № К/9901/13695/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Н. В. Коваленко, перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України у цій справі надійшла до Верховного Суду 19 квітня 2021 року.

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 14 квітня 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Згідно з частиною 3 статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з 01 січня 2017 року у Верховному Суді та судах касаційної інстанції представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Відповідно до частин 3 , 4 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно із частинами 1 , 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених частинами 1 , 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частинами 1 , 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України має адміністративну процесуальну дієздатність.

Отже, законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства визначено справи незначної складності. Зокрема, пунктом 10 частини 6 цієї статті визначено, що до справ незначної складності можуть бути віднесені інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом спору в цій справі є оскарження постанови від 13 березня 2020 року №34/1009/m6/2020 по справі про адміністративне правопорушення про визнання винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частини 4 статті 96 КУпАП та якою на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4 250,00 грн.

Судом першої інстанції розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін, а тому в цій справі допускається представництво на підставі довіреності.

Під час вивчення матеріалів касаційної скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України Судом встановлено, що касаційна скарга підписана завідувачем сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області Богусевич Ганною Степанівною, яка діє на підставі довіреності від 05 січня 2021 року № 40-704-10/57-21, яка видана за підписом В. о. голови Король Ірини.

Водночас, згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) (в. о. голови) є Галіцин С. В., а представниками (особами, які уповноважені вчиняти дії від імені юридичної особи) є Сом П. А. та Галіцин С. В. (голова комісії з припинення).

Таким чином, відомості про в. о. голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Король І. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні. В матеріалах касаційної скарги також відсутній наказ про призначення в. о. голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України Король І. на час видачі довіреності Богусевич Г. С.

Зважаючи на викладене вище, слід дійти висновку, що надані на підтвердження наявності у Богусевич Г. С. повноважень здійснювати представництво інтересів Державної архітектурно-будівельної інспекції України не свідчать про можливість завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області здійснювати представництво її інтересів.

До касаційної скарги не додано і документів на підтвердження у Богусевич Г. С. статусу адвоката, а у Єдиному реєстрі адвокатів України (https://erau. unba. org. ua) відомості щодо здійснення нею адвокатської діяльності відсутні.

Верховний суд вважає також за необхідне звернути увагу на наступне.

Нормативно-правовими актами, що регулюють порядок засвідчення копій документів, є, зокрема Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (надалі - Правила).

Пунктом 1 цих Правил встановлено єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання всіма установами.

У силу пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Всупереч зазначеному, до скарги долучено фотокопію з копії засвідченої Богусевич Г. С. довіреності, тобто без належного засвідчення копії документу підписом уповноваженої особи та проставлення печатки.

Слід зазначити, що після надходження до Верховного Суду касаційної скарги, Суд на підставі належних доказів має пересвідчитися в дійсній волі особи, що є учасником справи на уповноваження іншої особи на процесуальне представництво її інтересів в суді касаційної інстанції. Такі докази мають виключати будь-які сумніви стосовно автентичності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази мають бути надані в оригіналі або у формі копії, належно засвідченої особою, яка є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії колом повноважень представника, що делеговані йому особою, яка реалізує право на справедливий суд. Представник мусить демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії, вчинені представником, зокрема стосовно звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.

За таких обставин, додана до касаційної скарги копія довіреності на представництво завідувача сектору правової роботи Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Богусевич Г. С. не може вважатися документом, що посвідчує її повноваження.

Наведене вище робить неможливим встановлення судом касаційної інстанції дійсних намірів Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо оскарження рішення суду апеляційної інстанції у Верховному Суді, оскільки суду касаційної інстанції не надано доказів щодо належного уповноваження Богусевич Г. С. на вчинення будь-яких процесуальних дій у розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до частин 1 , 2 статті 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" діяльність центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності. Центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом.

Так, згідно з частин 1 , 2 статті 2 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", керівник центрального органу виконавчої влади представляє в установленому порядку центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами; представляє центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Враховуючи те, що особою, яка підписала касаційну скаргу, не надано доказів, які б свідчили про наявність у неї повноважень на вчинення процесуальних дій від імені скаржника в розумінні статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Одночасно Верховний Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії, - повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. В. Коваленко