Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.05.2021 року у справі №360/3131/20

УХВАЛА

11 травня 2021 року

м. Київ

справа № 360/3131/20

адміністративне провадження № К/9901/14826/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

26.04.2021 до суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2020.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою судді Першого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 апеляційну скаргу позивачки у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом направлення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції від 16.11.2020 позивачкою отримано 20.12.2020 року, а апеляційну скаргу на вказане рішення подано 09.02.2021, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування підстав пропуску строку позивачка зазначала, що з 05.01.2021 року по 29.01.2021 року вона перебувала у м. Києві і була позбавлена можливості користуватись комп'ютером для підготовки скарги.

Проте, суд апеляційної інстанції визнав вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та ухвалою від 17.02.2020 апеляційну скаргу залишив без руху, надавши скаржниці строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку з обґрунтуванням інших підстав поважності його пропуску.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 17.0,3.2021, на виконання вимог ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021, позивачка надіслала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку обґрунтовано її участю в акції протесту #SaveФОП в м. Києві з 05.01.2021 по 29.01.2021, через що вона була позбавлена можливості підготувати апеляційну скаргу. Вважає, що висновок апеляційного суду, викладений в ухвалі від 17.02.2021 про залишення апеляційної скарги без руху зроблений передчасно і прямо порушує її право на участь у проведенні мітингів і акцій протесту. Також зазначила, що строк з моменту отримання нею оскаржуваного рішення суду першої інстанції та днем від'їзду до м. Києва у кількості 16 днів, з яких два дні святкові, є вдвічі менше строку для подачі апеляційної скарги встановленого ст. 295 КАС України. В той же час, інших пояснень та доказів щодо причин пропуску строку звернення до суду не надано.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки зі встановлених обставин пропуску позивачкою процесуального строку не вбачається впливу на її дії непереборних та надзвичайних обставин.

Суд апеляційної інстанції вважав, що скаржницею зроблено свідомий вибір на користь участі в акції протесту, без вчинення усіх можливих та залежних від неї дій для своєчасного звернення з апеляційною скаргою та без належного врахування наслідків пропуску процесуального строку, оскільки в якості поважної підстави пропуску процесуального строку скаржниця зазначала про її участь в акції протесту #SaveФОП в м. Києві з 05.01.2021 по 29.01.2021.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі позивачка зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені нею підстави для поновлення строку є поважними, а суд апеляційної інстанції не визнаючи цих обставин пропуску строку поважними, не визначив та не конкретизував, які саме можливі та залежні від неї дії, нею не вчинені для своєчасного звернення з апеляційною скаргою, оскільки їх не існує в природі. Вказує, що її участь в акції протесту #SaveФОП в м. Києві з
05.01.2021 по 29.01.2021 унеможливила своєчасну підготовку апеляційної скарги, а суд апеляційної інстанції вдався до надмірного формалізму та ігнорування практики Верховного Суду.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою позивачки, оскільки наведені скаржницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього скаржниця як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2021 у справі №360/3131/19 за позовом ОСОБА_1 до Луганського обласного центру зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук