Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.10.2019 року у справі №640/16339/19

УХВАЛА

07 листопада 2019 року

Київ

справа №640/16339/19

адміністративне провадження №П/9901/535/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І. А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України, треті особи - Кабінет Міністрів України, Київська міська державна адміністрація про зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

08 жовтня 2019 року на адресу Верховного Суду як суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до Президента України про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року вказана позовна заява залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам статей 160 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а позивачу надано строк у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків та роз'яснено наслідки невиконання вимог цієї ухвали.

Зокрема, в ухвалі Верховного Суду про залишення позовної заяви без руху запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме: уточнити зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з урахуванням положень статей 2, 4, 5, 19, 22 та 266 КАС України, зазначити свій реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта, зазначити суб'єктний склад відповідачів згідно із заявленими позовними вимогами, надати суду докази сплати судового збору або докази звільнення від його сплати.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0102928019281 копію ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року позивач отримав 25 жовтня 2019 року.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Як вбачається зі змісту зазначеного клопотання, позивачем усунуто один недолік позовної заяви, а саме зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер і серію паспорта.

Разом із цим ОСОБА_1 у клопотанні зазначив, що він скасовує в позовній заяві статус "3-х осіб", а зазначені ним особи в якості 3-х осіб є співвідповідачами в частині їх повноважень згідно з позовною заявою.

Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

З огляду на це справи щодо оскарження дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, Київської міської державної адміністрації не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.

Позивач має право звернутися з позовною заявою із зазначеними ним відповідачами в порядку, встановленому статтею 22 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, позивач не усунув інші, зазначені в ухвалі від 11 жовтня 2019 року недоліки позовної заяви, а саме: не уточнив зміст позовних вимог та виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з урахуванням положень статей 2, 4, 5, 19, 22 та 266 КАС України та не надав доказів про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищезазначене, позовна заява підлягає поверненню позивачу з огляду на неусунення ОСОБА_1 у повному обсязі недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169 243 248 256 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву про зобов'язання вчинити дії разом із усіма доданими до неї матеріалами.

2. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

4. Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду..............

І. А. Гончарова,

Суддя Верховного Суду