Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.05.2021 року у справі №160/8860/20

УХВАЛА

06 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 160/8860/20

адміністративне провадження № К/9901/27854/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А., суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
13.04.2021, позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення від 12.03.2020 № 0001843202 та № 0001853202 про застосування штрафних санкцій в розмірі 250' 000,00 грн (за кожним із зазначених податкових повідомлень - рішень); в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

27.07.2021 ГУ ДПС звернулося з касаційною скаргою на зазначені судові рішення у цій справі в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) КАС підстави (підстав).

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ГУ ДПС вказало пункт 3 частини 4 статті 328 КАС, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

ГУ ДПС вказує, що судом апеляційної інстанції неправильно застосована частина 20 статті 15 Закону України ''Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального'' від 19.12.1995 №481/95-ВР із змінами, внесеними згідно з Законом від 23.11.2018 №2628-VIII, у взаємозв'язку з положеннями пункту 4 статті 1, частини 1 статті 8, частини 2 статті 20 Закону України ''Про ліцензування видів господарської діяльності'' від
02.03.2015 №222-VIII.

ГУ ДПС посилається на те, що наразі Верховним Судом не сформовано висновок щодо застосування норми частини 20 статті 15 Закону №481/95-ВР з урахуванням ~law8~.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач отримав ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі пальним з 02.07.2019 зі строком дії 5 років.

Однак, 01.07.2019 (дата набрання чинності підпунктів 6 та 7 пункту 2 розділу 2 Закону України ''Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів'' від 23.11.2018 № 2628-VIII щодо внесення змін до Закону №481/95-ВР та ~law10~) позивач здійснював торгівлю паливом в роздріб. Визнаючи неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями - рішеннями від 12.03.2020 № 0001843202 та №0001853202, суд апеляційної інстанції, застосувавши, зокрема, норми абзацу четвертого ~law11~, постанови Кабінету Міністрів України '' Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України'' від 19.06.2019 № 545, зазначив, що затримка у видачі ліцензії з 01.07.2019 була зумовлена відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі пальним станом на цю дату.

Верховний Суд вже зробив висновок щодо застосування зазначених норм у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 16.12.2020 ( №520/13020/19).

Так, у цій постанові Верховний Суд виснував, що зволікання з боку держави в особі її органів виконавчої влади (Кабінету Міністрів України, Державної фіскальної служби України) щодо визначення органу ліцензування та відповідно зменшення суб'єкту господарювання строку для реалізації права на отримання ліцензії до набрання чинності нормами ~law12~ щодо ліцензування є прикладом порушення принципу "належного урядування", що призвело до перешкод в господарюванні для добросовісних платників податків.

У справі №520/13020/19 суд встановив, що затримка в отриманні суб'єктами господарювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена відсутністю законодавчо визначеного порядку отримання ліценцій станом на дату набрання чинності ~law13~.

З'ясовуючи наявність легітимної мети і пропорційність втручання держави у майнові права суб'єктів господарювання за обставин, що склалися, Верховний Суд дійшов висновку, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність до організаційного забезпечення отримання ліцензій могла б бути законною. Притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

Застосування судом апеляційної інстанції норм права у цій справі ( №160/8860/20) відповідає правозастосуванню у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/13020/19.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пункту 6 частини 1 статті 333 КАС , і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись пунктом 6 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак