Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2021 року у справі №9901/282/21

УХВАЛА

09 серпня 2021 року

Київ

справа №9901/282/21

адміністративне провадження №П/9901/282/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Гончарової І. А.,

перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11) про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 09 квітня 2021 року № 151/2021 в частині,

УСТАНОВИЛ:

16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, в якій просить Суд визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 09 квітня 2021 року № 151/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" в частині застосування обмежувальних заходів (санкцій) до ОСОБА_1 згідно з пунктом 27 Додатка 1.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2021 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Гончарова І. А., судді: Бившева Л. І., Васильєва І. А., Хохуляк В. В., Ханова Р. Ф.

21 липня 2021 року ухвалою Верховного Суду залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надано позивачу строк десять днів з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

4 серпня 2021 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якому позивач зазначив поштовий індекс 344015 та вказав, що засоби телефонного зв'язку та електронної адреси в нього відсутні.

Окрім цього, ОСОБА_1 долучено клопотання про залучення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Ради національної безпеки і оборони України та Служби безпеки України

Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною 4 статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 49 КАС України).

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та залучення до участі у справі Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження за вказаною позовною заявою, Суд виходить з такого.

Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160, 161 КАС України та підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства. Підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі немає.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до Суду з клопотанням про розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом (повідомленням) сторін.

При вирішенні зазначеного клопотання Суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Частиною 1 статті 262 КАС України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених частиною 4 статті 257 КАС України; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 266 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.

Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.

Отже, ураховуючи обсяг і зміст позовних вимог, а також приписи статті 266 КАС України, клопотання позивача про розгляд справи у загальному позовному провадженні задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 22 КАС України справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції і згідно із статтею 266 КАС України підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

З огляду на положення частини 5 статті 262 КАС України Суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 49, 80, 160, 161, 167, 171, 241, 248, 256, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та нечинним Указу Президента України від 09 квітня 2021 року № 151/2021 в частині.

У задоволення клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін відмовити.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, яке відбудеться 13 вересня 2021 року о 14 год. 00 хв. в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029, про що повідомити сторони.

Справу розглядати колегією суддів у складі п'яти суддів.

Залучити до участі у справі Раду національної безпеки і оборони України, Службу безпеки України як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Роз'яснити також відповідачеві, що відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

Повідомити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин 2 -4 статті 162 КАС України.

Повідомити сторони, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України, зокрема вони подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Роз'яснити відповідачеві, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Повідомити сторони, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: https://supreme. court. gov. ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає..............

І. А. Гончарова,

Суддя Верховного Суду