Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.07.2019 року у справі №1540/3864/18

УХВАЛА

09 липня 2019 року

Київ

справа №1540/3864/18

адміністративне провадження №К/9901/18662/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Данилевич Н. А., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П'ятого окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 522/16288/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

17 грудня 2018 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування наказу ГУ ДМС України в Одеській області №143 від 30 липня 2018 року, про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту; зобов'язання ГУ ДМС України в Одеській області у відповідності з процедурою, передбаченою ст.5 Закону, прийняття рішення щодо прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

10 червня 2019 року поставною П'ятого окружного адміністративного суду скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року.

Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначену постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 липня 2019 року.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У свою чергу, за змістом пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Предметом розгляду даної справи є визнання незаконним та скасування наказу ГУ ДМС України в Одеській області №143 від 30 липня 2018 року, про відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту громадянки Ісламської Республіки Афганістан ОСОБА_1.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Кабул, Афганістан, є громадкою Афганістану, за національністю - таджичка, за віросповіданням - Іслам, мусульманка-сунітка. Країну постійного проживання позивач залишила 04 лютого 2013 року легально авіарейсом Кабул - Москва. До України позивач потрапила 07-08 лютого 2013 року з Росії автомобільним транспортом нелегально.

Отже, виходячи з предмету спору та статусу позивача, яка є іноземцем і перебуває на території України, спір, що виник між сторонами пунктом 11 частини 6 статті 12 КАС України віднесено до справ незначної складності, рішення у яких не підлягають касаційному оскарженню.

Крім того, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів щодо перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Отже, підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 522/16288/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Шевцова

Судді Н. А. Данилевич

С. А. Уханенко