Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.01.2020 року у справі №826/19201/14

УХВАЛА

04 лютого 2020 року

Київ

справа №826/19201/14

касаційне провадження №К/9901/7229/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л. І.,

суддів: Шипуліної Т. М., Хохуляка В. В.,

розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн" (далі - Товариство) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2014 (суддя - Амельохін В. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015 (головуючий суддя - Епель О. В., судді - Карпушова О. В., Кобаль М. І.) у справі за поданням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Інспекція) до Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн" про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИЛ:

08.12.2014 о 14:30 год. Інспекція звернулась до суду із поданням про стягнення з Товариства податкового боргу у сумі 82531892,60 грн. з усіх наявних відкритих рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

На обґрунтування подання Інспекція послалася на те, що у Товариства наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 8253892,60 грн., який складається: із суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 01.08.2013 № 26926552208 у розмірі 70921640,40 грн. (загальна сума податкового зобов'язання за вказаним рішенням 95582500,00 грн. - сума переплати на рахунку відповідача 24660859,63 грн. = 70921640,40 грн. ); пені, нарахованої Товариству за несвоєчасне виконання його податкових зобов'язань - 11407051,23 грн. ; самостійно визначених Товариством податкових зобов'язань у деклараціях з податку на додану вартість від 16.09.2014 № 9053057590 - у сумі 79599,00 грн. та від 16.10.2014 № 9059405333 - у сумі 123602,00 грн., у зв'язку з чим рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Товариства було надіслано податкову вимогу № 8740-25 від
30.09.2014, яка була отримана Товариством 09.10.2014, з огляду на що з
08.12.2014 Інспекція отримала право на стягнення з Товариства податкового боргу у порядку 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 10.12.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015, подання Інспекції задовольнив: стягнув з Товариства податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 8253892,60 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення подання суди виходили з того, що податковий борг Товариства є узгодженим, а податкова вимога № 8740-25 від 30.09.2014 була отримана Товариством 09.10.2014, з огляду на що станом на 08.12.2014 у Інспекції виникло право на здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та, як наслідок, виникли обставини, які б зумовлювали виникнення права на звернення до суду з поданням щодо стягнення коштів за податковим боргом. При цьому, суд апеляційної інстанції відзначив, що порушення Інспекцією строків, визначених пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, не спростовує правильність висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні.

Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.04.2015 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: Інспекцією був порушений процесуальний строк, встановлений статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо звернення до суду із поданням про стягнення податкового боргу протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду; перевірка, на підставі висновків якої було прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.08.2013 № 26926552208, проводилась на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України згідно постанови прокурора Прокуратури Печерського району міста Києва Льошенко Я. В. від 15.05.2013, з огляду на що Інспекція не мала права приймати податкове повідомлення-рішення, а суди - задовольняти подання про стягнення податкового боргу, який виник на підставі цього податкового повідомлення-рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.01.2020 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на
14.01.2020, під час суд дійшов висновку про призначення справи до касаційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 04.02.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю з таких підстав.

Частиною 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017, яка діяла на час ухвалення судових рішень), обумовлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених Частиною 1 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судовий розгляд спору у даній справі здійснювався в особливому порядку, передбаченому положеннями статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017, яка діяла на час ухвалення судових рішень).

Частиною 10 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017, яка діяла на час ухвалення судових рішень) встановлено, що апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється за загальною процедурою. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку за загальною процедурою.

Таким чином, відповідно до положень процесуального закону, що діяв на час постановлення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, таке судове рішення, прийняте у порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, є остаточним і оскарженню не підлягає. Тобто, право на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справі за зверненням органів доходів і зборів в касаційному порядку виникає за умови ухвалення судом апеляційної інстанції тільки постанови.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів із заявою про стягнення коштів за податковим боргом регулюються статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017).

Відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції з 15.12.2017) судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України в редакції з 15.12.2017 також не передбачено можливості оскарження у касаційному порядку рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга Товариства подана на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015, прийнятих у порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), які за наслідками апеляційного перегляду спору є остаточними і оскарженню не підлягають, у зв'язку з чим касаційне провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 243, 328, ч.2 ст.355,ст. 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - Інспекція) до Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн" про стягнення податкового боргу за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2015.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

В. В. Хохуляк,

Судді Верховного Суду