Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2020 року у справі №640/10906/19

УХВАЛА

08 грудня 2020 року

Київ

справа № 640/10906/19

адміністративне провадження № К/9901/31864/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Усенко Є. А., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі № 640/10906/19 за позовом Німецько-Українського Фонду до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
26.10.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
31.10.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 31.10.2019 подано 08.05.2020, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалами апеляційного суду від
21.01.2020 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що первинна апеляційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою та повернення цієї скарги судом скаржнику не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не впливає на перебіг даного строку. Разом з тим, звертаючись до суду з апеляційною скаргою вдруге, скаржником так і не було сплачено судовий збір. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що процес реорганізації податкових органів, перерозподіл їх повноважень, а також відсутність належного фінансування, позбавило можливості своєчасно сплатити судовий збір, що свідчить про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для його поновлення. До апеляційної скарги додано платіжне доручення про сплату судового збору.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Неможливість своєчасної подачі апеляційної скарги у зв'язку з реорганізацією територіальних органів ДФС, велике навантаження на одну штатну одиницю та великий обсяг роботи є неповажними причинами пропуску строку і, не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДПС не мав можливості сплатити судовий збір. Крім того, незабезпечення реалізації територіальними органами ДПС права на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, якими скасовано нараховані податкові зобов'язання та штрафні санкції, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Сама собою сплата судового збору суб'єктом владних повноважень при повторному зверненні до суду не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційне оскарження судового рішення.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2020 у справі № 640/10906/19 за позовом Німецько-Українського Фонду до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. М. Гімон Є. А. Усенко О. О. Шишов