Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №812/1514/18

УХВАЛА

06 листопада 2019 року

Київ

справа №812/1514/18

адміністративне провадження №К/9901/29671/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Бившевої Л. І., Гімона М. М.,

розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ДФС) в особі Харківського управління на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства (ПАТ) "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
02.03.2018 №0000085016,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 адміністративний позов ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 02.03.2018 №0000085016.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.01.2019 залишив без руху у зв'язку із несплатою судового збору, а ухвалою від 07.02.2019 повернув, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті (до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору).

27.08.2019 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 повторна апеляційна скарга відповідача залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України: відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а вказані ним підстави у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 відмовлено у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження за відсутності підстав для поновлення пропущеного строку. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначена відповідачем причина пропуску строку на подання апеляційної скарги - відсутність необхідного фінансування витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги - не може бути визнана непереборною перешкодою для відповідача, як суб'єкта владних повноважень, для звернення до суду.

Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати зазначене судове рішення.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з обмеженим фінансуванням контролюючого органу.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду щодо неповажності наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження у цій справі.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Харківського управління на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

Л. І. Бившева

М. М. Гімон,

Судді Верховного Суду