Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.03.2020 року у справі №0840/3531/18

УХВАЛА

03 квітня 2020 року

Київ

справа №0840/3531/18

адміністративне провадження №К/9901/8821/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Запорізький Графіт" до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0005571406, №0005591406, №0005581406.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання чи підпадає справа під критерій визначення справи незначної складності береться до уваги характер спірних правовідносин.

Так, предметом спору у цій справі є правомірність податкових повідомлень-рішень від 19.04.2018: №0005571406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 914,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 728,50 грн; №0005591406, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 623,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 655,75 грн; №0005581406, яким зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 607 521,00
грн, та зменшено суму податкового кредиту за платежем податок на додану вартість на суму 559 806,00 грн. Враховуючи, що зменшення в податковому обліку суми податкового кредиту тягне збільшення суми податкових зобов'язань, в кінцевому результаті загальний розмір зменшених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0005581406 складає 47 715,00 грн.

Отже, загальна сума грошових зобов'язань, яка може бути стягнута згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, ГУ ДФС у Запорізькій області у касаційній скарзі не зазначає. Такі обставини судовою колегією також не виявлені.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, ці судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду