Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.08.2020 року у справі №140/874/19

УХВАЛА

04 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 140/874/19

адміністративне провадження № К/9901/18601/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області (ГУ ДПС) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від
06.07.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" до Головного управління ДФС у Волинській області (ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 14.06.2019 адміністративний позов ТОВ "ЦЕНТУРІОН-ДІСТРІБЮШИН" задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 20.11.2018 №0013481405, №0013511405, №0013531405, №0013571405, №0013601405, №0013471405 та №0013501405 про застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 5' 113' 039,08 грн.

Відповідач оскаржив це рішення, подавши апеляційну скаргу, яку суд апеляційної інстанції ухвалою від 02.08.2019 залишив без руху у зв'язку із несплатою судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 103' 328,31 грн, а ухвалою від 04.09.2019 повернув, оскільки вимоги суду, викладені в ухвалі від
02.08.2019, скаржник не виконав. При цьому суд апеляційної інстанції наведені у клопотанні про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору доводи стосовно блокування рахунків органом державної казначейської служби у зв'язку з пред'явленням до виконання виконавчих документів про стягнення грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу визнав безпідставними, оскільки відповідно до абзаців першого, другого та четвертого пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, проведення безспірного списання коштів з рахунка боржника не є перешкодою для сплати судового збору.

12.05.2020 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу залишено без рух з тих підстав, що вказана скаржником причина пропуску строку на апеляційне оскарження визнана неповажною.

Ухвалою цього ж суду від 06.07.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою з тих підстав, що відповідач пропустив встановлений законом строк на подання апеляційної скарги, а обставини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані ним у заяві як підстави для поновлення такого строку (блокування рахунків контролюючого органу органом державної казначейської служби у зв'язку із проведенням безспірного списання коштів та відсутність фінансування), не можуть бути визнані поважними.

ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від
06.07.2020, у якій просить скасувати зазначене судове рішення, а справу направити до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 06.07.2020 безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки фінансова неспроможність та зупинення операцій на його рахунках органом державної казначейської служби у зв'язку з пред'явленням до виконання виконавчих документів на безспірне списання грошових коштів унеможливило сплату судового збору та звернення з апеляційною скаргою в установлений частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) строк.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 КАС визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а Статтею 295 КАС закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.

За правилами частини 3 статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС , і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС).

Статтею 44 КАС передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6,7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У касаційні скарзі ГУ ДПС не зазначає про наявність таких обставин.

До того ж, повторно звертаючись із апеляційною скаргою відповідач не вказує про сплату судового збору, тому є безпідставним посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, що були викладені в постанові від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, про те, що закон не виключає можливості поновлення суб'єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір, зважаючи на те, що відповідач, звертаючись повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого частиною 2 статті 299 КАС, надав платіжне доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що свідчить про вжиття відповідачем заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги і що відповідач мав виправдані очікування, що його апеляційна скарга буде прийнята до розгляду.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.

Зазначені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав такими, що не підпадають під вище зазначений критерій, не можуть бути визнані поважними, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму "послаблення" у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору. Ці обставини не надають права суб'єкту владних повноважень у довільний час після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що відповідно до пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
03.08.2011 №845, зупинення операцій по рахунках боржників не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у зв'язку з чим касаційна скарга визнається необґрунтованою, що, в свою чергу, відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак