Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 06.07.2020 року у справі №140/3021/19 Ухвала КАС ВП від 06.07.2020 року у справі №140/30...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.07.2020 року у справі №140/3021/19



УХВАЛА

06 липня 2020 року

м. Київ

справа № 140/3021/19

адміністративне провадження № К/9901/15142/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №140/3021/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вілк Україна" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

22.06.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від
21.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
27.05.2020.

У жовтні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вілк Україна" звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області № 0197665512 від 23.08.2019, яким йому нараховано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.07.2019 Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Вілк Україна" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт №15603/03-20-55-12/36959411.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині несвоєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В акті камеральної перевірки відповідач зазначив, що ТОВ "Вілк Україна"
19.06.2019 з порушенням граничного терміну реєстрації на 4 календарні дні зареєструвало такі податкові накладні: від 31.05.2019 №22 на суму ПДВ 81216,00
грн
та №23 на суму ПДВ 3 000,00 грн.

На підставі акта камеральної перевірки та відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.08.2019 №0076835512, яким до позивача за порушення на 15 і менше календарних днів граничних строків реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 84216,00 грн. застосовано штраф у сумі 8421,60 грн - в розмірі 10% від суми ПДВ.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від
23.08.2019 №0076835512 про застосування штрафу у розмірі 8 421,60 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Головне управління ДПС у Волинській області, не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №140/3021/19 скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень
(стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
23.11.2018 № 2629-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2019 №0076835512 про застосування штрафу у розмірі 8 421,60 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 у справі №140/3021/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
27.05.2020 у справі №140/3021/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати