Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.03.2019 року у справі №804/700/18

УХВАЛА

04 березня 2019 року

Київ

справа №804/700/18

касаційне провадження №К/9901/4914/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т. М.,

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №804/700/18 за позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" Дніпропетровської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" Дніпропетровської міської ради звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень від
28.02.2017 №0002101400 про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 8085,71грн., №0002101401 про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 1010,73грн. ; №0002101400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на 50536,16грн., у тому числі 40428,93грн. - за податковими зобов'язаннями та 10107,23грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 22.03.2018 позовні вимоги задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 18.12.2018 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 залишив без змін.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області 18.02.2019 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2017 №0002101400 та №0002101400 про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №804/700/18 є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2017 №0002101400 про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 8085,71грн., №0002101401 про нарахування штрафних санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 1010,73грн. ; №0002101400 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на 50536,16грн., у тому числі 40428,93грн. - за податковими зобов'язаннями та 10107,23грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалюючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з наступного.

Судами встановлено, що позивачем в 2016 році були задекларовані податкові зобов'язання щодо земельного податку в декларації за 2016 рік від 27.01.2016 (електрона декларація від 27.01.2016 № 9005572577). За 1 квартал 2016 року підприємством земельний податок був сплачений, що підтверджується платіжним дорученням від 01.07.2016 №1 на суму 30321,69грн. та не заперечується відповідачем.

Натомість, Дніпропетровською міською радою 30.03.2016 було прийняте рішення №8/5 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", яким внесено доповнення до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста", з урахуванням змін, внесених рішеннями міської ради від 28.12.2011 №9/19, від
25.12.2013 №8/45, від 18.06.2014 №7/53, від 28.01.2015 № 7/60, від 15.07.2015 № 3/65, яким позивачу було надано право на пільги щодо сплати земельного податку.

У зв'язку з зазначеним, КП "ДДБМ" було подано до ДПІ уточнюючу податкову декларацію від 14.04.2016 №9055223478, якою за січень-квітень 2016 року підприємство задекларувало зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань по земельному податку в повному обсязі на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 №8/5.

В подальшому постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від
20.04.2016 у справі №200/26369/15-а рішення Дніпропетровської міської ради від
15.07.2015 № 3/65 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 "Про місцеві податки та збори на території міста" було скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 у справі № 200/26369/15-а вищевказана постанова була залишена без змін.

Однак, 06.06.2017 Вищим адміністративним судом України у провадженні №К/800/20232/16 ( № 200/26369/15-а) була прийнята ухвала про задоволення касаційної скарги Дніпропетровської міської ради та скасовано постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.04.2016.

Станом на момент подачі уточнюючої податкової декларації від 14.04.2016 №9055223478, якою за січень-квітень 2016 року підприємство задекларувало зменшення раніше нарахованих податкових зобов'язань по земельному податку в повному обсязі рішення Дніпропетровської міської ради від 30.03.2016 № 8/5 було чинним.

Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Дана справа, призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Дніпропетроського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, необґрунтованою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 у справі №804/700/18 за позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену" Дніпропетровської міської ради до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т. М. Шипуліна Л. І. Бившева В. В. Хохуляк