Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.06.2019 року у справі №9901/308/19

УХВАЛА

04 листопада 2019 року

Київ

справа №9901/308/19

адміністративне провадження №П/9901/308/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Мороз Л. Л., Бучик А. Ю., Рибачука А. І.

за участю секретаря судового засідання Васильків М. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИЛ:

03.06.2019 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя №589/0/15-19 від 26.02.2019, яким його звільнено з посади судді Ширяївського районного суду Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
03.06.2019 для розгляду адміністративної справи №9901/308/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Желєзного І. В., суддів: Берназюка Я. О., Мороз Л. Л., Бучик А. Ю. та Рибачука А. І.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено таку до розгляду.

04.11.2019 суддя Мороз Л. Л. у судовому засіданні заявила про самовідвід, посилаючись на те, що відповідачем у даній справі є Вища рада правосуддя, а ухвалою Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 11.10.2019 відносно неї відкрито дисциплінарну справу. Зауважила, що вказана обставина не впливає на її неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчить про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Однак для того, щоб у сторін не виникало сумнівів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає дану справу, вважає за доцільне заявити такий.

Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, при вирішенні питання даного питання покладаються на розсуд суду.

Відповідно до частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.

Згідно з частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

У справі "Газета Україна-Центр проти України" (заява № 16695/04), рішення від
15.07.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що "відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності".

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За правилами частини 1 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

З метою недопущення сумнівів щодо неупередженості та об'єктивності складу суду при розгляді адміністративної справи, заява судді Мороз Л. Л. про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву судді Мороз Лариси Леонтіївни про самовідвід.

Відвести суддю Мороз Ларису Леонтіївну від участі у розгляді справи №9901/308/19.

Передати матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним та скасування рішення до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І. В. Желєзний

Судді: Я. О. Берназюк

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик

А. І. Рибачук