Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.04.2018 року у справі №804/3625/16

УХВАЛА

03 липня 2019 року

м. Київ

справа №804/3625/16

адміністративне провадження №К/9901/12361/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губської О. А. Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №804/3625/16 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства про зобов'язання вчинити дії,

встановив:

2 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року у справі №804/3625/16.

Ухвалою Верховного Суду від 8 травня 2019 року в частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2016 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, відмовлено у відкритті касаційного провадження.

В частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, залишено без руху. Скаржнику запропоновано усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, вказавши в ній достатні підстави для поновлення пропущеного строку, підтвердивши їх належними та допустимими доказами.

Встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 8 травня 2019 року скаржник отримав 1 червня 2019 року.

16 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про продовження строку на усунення недоліків, мотивуючи її відсутністю матеріальної можливості сплатити судовий збір.

18 червня 2019 року, ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного суду з заявою про продовження строку на виконання ухвали від 8 травня 2019 року, а також повторно послався на відсутність коштів для сплати судового збору.

При цьому у поданих заявах до Верховного Суду ОСОБА_1 не вказує жодних причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження, що і було підставою для залишення касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року без руху.

Таким чином, ОСОБА_1 вимоги ухвали Верховного Суду від 8 травня 2019 року не виконав, не подав до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому частиною 1 статті 13 КАС України порядку.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1. про продовження строку на виконання ухвали Верховного суду від 8 травня 2019 року, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки скаржником не порушується питання поважності пропуску строку у вказаних заявах, а лише посилання на відсутність коштів для сплати судового збору, що в свою чергу не було підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку на касаційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення.

Пунктом 4 частини 1 статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про продовження строку виконання ухвали Верховного Суду від 8 травня 2019 року.

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі №804/3625/16 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства про зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.........................................

М. В. Білак

О. А. Губська

О. В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду