Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.04.2021 року у справі №160/3667/20

УХВАЛА

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 160/3667/20

адміністративне провадження № К/9901/11249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Ханової Р. Ф., Дашутіна І. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від
19.11.2020 у справі №160/3667/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькора Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькора Агро" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі №160/3667/20 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у місті Києві 29.03.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки касаційна скарга подана із пропуском процесуального строку, а наведені підстави цього строку визнані неповажними; статті 332 КАС зв'язку з тим, що до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 29.04.2021, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102933305853.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем надіслано клопотання про поновлення процесуального строку та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує на неможливість такої сплати у відведений судом строк з причин неналежного фінансування Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів необхідних для такої сплати.

Разом з тим, на підтвердження доводів викладених у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, відповідачем надано виписку за 21.04.2021 із Системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що дане клопотання відповідача не підлягає задоволенню, оскільки податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №160/3667/20 та отримання відповідного фінансування.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, відповідачем у заявленому клопотанні не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Головного управління Державної податкової служби у місті Києві перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Як зазначено вище, статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Втім, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №160/3667/20.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020 у справі №160/3667/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькора Агро" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді В. В. Хохуляк Р. Ф. Ханова І. В. Дашутін