Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2019 року у справі №806/2061/18

УХВАЛА

30 травня 2019 року

Київ

справа №806/2061/18

адміністративне провадження №К/9901/15265/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 18.04.2019 у справі №806/2061/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

27.05.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду 18.04.2019.

ОСОБА_1 звернувся в Житомирський окружного адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2018: №0007601305, №0007591305, №0007631305, №0007541305.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, позов

задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області № 0007541305 від 06.04.2018 про донарахування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15694,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 3924,00грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 у відмовленій частині позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення яким, позов задоволено повністю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 21.02.2018 по 05.03.2018 Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведена документальна планова виїзна перевірка з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з
01.01.2015 по 31.12.2017.

За результатами зазначеної перевірки прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення від 06.04.2018:

- №0007601305, яким платнику донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 9197,29 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 2299,32 грн. ;

- №0007591305 про донараховання грошового зобов'язання з військового збору в сумі 875,02грн. з застосованням фінансової санкції у сумі 218,76 грн. ;

- №0007541305, відповідно до якого платнику донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 15694,00 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 3924,00 грн.

Також податковим органом прийнято рішення №0007631305 від 06.04.2018, відповідно до якого платнику донараховано грошове зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 18350,13 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 5177,25 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДФС у Житомирській області податкові повідомлення-рішення від 06.04.2018 №0007601305, №0007591305, №0007541305 та рішення рішення № 0007631305 є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДФС у Житомирській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №806/2061/18, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №806/2061/18 є вимога про скасування податкових повідомленнь-рішеннь та рішення від 06.04.2018: №0007601305, №0007591305, №0007631305, №0007541305 на загальну суму 55 735,77 грн.

Отже, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №806/2061/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №806/2061/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова