Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.02.2020 року у справі №400/855/19

УХВАЛА

31 січня 2020 року

Київ

справа №400/855/19

адміністративне провадження №К/9901/3342/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в справі №400/855/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за участю третьої особи - приватного виконавця округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича - про скасування постанови про стягнення виконавчого збору,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" (далі - ТОВ "Телец-ВАК") звернулося до суду з позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за участю третьої особи - приватного виконавця округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича - про скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, задоволенні позову відмовлено.

27 січня 2020 року на адресу Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ТОВ "Телец-ВАК" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження в справі.

Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених КАС України.

З оскаржуваної постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року встановлено, що її прийнято в порядку письмового провадження, повний текст якої складено цього ж дня. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 15 січня 2020 року.

Касаційну скаргу подано 27 січня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Зазначає, що копію постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року отримано 27 грудня 2019 року.

На підтвердження цих обставин скаржник додав копію конверта, яким направлялася копія постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в справі №400/855/19.

Оскільки касаційну скаргу подано скаржником протягом тридцяти днів із дня вручення йому оскаржуваного судового рішення - 27 січня 2020 року (26 січня 2020 року - вихідний день), Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

З матеріалів касаційної скарги встановлено, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Зазначене відповідає Рекомендації №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, відповідно до якої Державам-членам запропоновано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їхнього розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") від 23.10.1996, заява №21920/93 та рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії") від 19.12.1997, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення національним законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до суду касаційної інстанції не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливості перегляду будь-яких судових рішень.

Керуючись статтями 328, 329, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телец-ВАК" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в справі №400/855/19.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: О. В. Кашпур

С. А. Уханенко