Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.10.2019 року у справі №440/890/19

УХВАЛА

30 вересня 2019 року

Київ

справа №440/890/19

адміністративне провадження №К/9901/27096/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №440/890/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, уточнивши який просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 18 Протоколу №92 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 07 вересня 2018 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (в редакції, що діяла на червень 2016 року).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року змінено в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки позивачу другу групу інвалідності вперше встановлено 26.08.2010, тобто через 21 рік після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за ~law4~ у нього відсутнє.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що акт судово-медичного дослідження та висновок Центральної військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, не є достатніми та належними доказами, у розумінні п. 11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18.

26 вересня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на зазначені рішення судів, яка здана на пошту 24.09.2019.

Скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення суперечать правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним ним у постановах від 18.11.2014 у справі №21-446а14, від 21.04.2015 у справі №21-135а15, та правовим позиціям Верховного Суду, викладеним ним у постановах від 10.04.2018 у справі №822/6069/15, від 06.02.2018 у справі №372/1258/16-а.

Верховний Суд у справі № 822/220/18 відступив від раніше висловлених висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах в частині визнання актів судово-медичного дослідження та витягів з протоколу військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, достатніми та належними доказами, у розумінні п. 11 Порядку № 975, що свідчать про причини та обставини поранення (травми, контузії та захворювання) військовослужбовця.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 333 КАС України розглядається за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.

Верховним Судом встановлено, що справа у суді першої інстанції розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження. Суд апеляційної інстанції, змінюючи постанову суду першої інстанції в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову, застосував висновки Верховного Суду висловлені у постанові від 10.04.2019 у справі №822/220/18.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності із висновком Верховного Суду, то у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року у справі № 440/890/19.

Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Суддя-доповідач А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

Т. Г. Стрелець