Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.07.2021 року у справі №640/28690/20

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

01 липня 2021 року

Київ

справа №640/28690/20

адміністративне провадження №К/9901/22101/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Я. О. Берназюка, В. М. Шарапи

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Служби безпеки України щодо непідготовки та ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, що враховується для перерахунку пенсії, із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для здійснення обчислення, перерахунку та виплати з 01 квітня 2019 року його пенсії;

2) зобов'язати Службу безпеку України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві оновлену довідку станом на 05 березня 2019 року про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для здійснення обчислення, перерахунку та виплати з 01 квітня 2019 року його пенсії;

3) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нездійснення за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення та виплаченої пенсії;

4) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, що враховується для перерахунку пенсії, із зазначенням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат підвищень) та премій, здійснити за період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням 100% суми підвищення та виплаченої пенсії на зобов'язання пенсійного фонду здійснити за період 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням 100% суми підвищення та визначеної пенсії.5) визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення раніше призначеної позивачу пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення;

5) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату заборгованості позивачу по пенсії, призначеній відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 77% сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року та виплаченого;

6) зобов'язати Службу безпеки України та Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати звіт про виконання рішення суду у визначений законом строк з дня набрання ним законної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 100% суми підвищення перерахованої з 01 січня 2018 року пенсії у період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 100% суми підвищення перерахованої з 01 січня 2018 року пенсії за період 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.

Києві щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням основного розміру пенсії 77% сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк в один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення.

Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року змінено, вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

До Верховного Суду касаційна скарга подана 16 червня 2021 року через "Скриню" Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що підтверджується відповідним штемпелем, тобто у межах строку на касаційне оскарження.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи у суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У зв'язку з цим, відповідно до частини 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 та 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає підпункт "а" пункту 2 частини 5 та пункт 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки під час вирішення справи судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 квітня 2020 року у справі № 400/478/19 та від 22 квітня 2020 року у справі № 440/1757/19, відповідно до яких зменшення розміру витрат на правову допомогу судом допускається лише у разі наявності заперечень відповідача.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року.

Наведені доводи вказують на існування обставин, визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку із підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої цієї ж статті, і є підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 640/28690/20 за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя В. М. Шарапа