За перелом ноги, отриманий внаслідок ожеледиці, з ЖЕКа стягнуто компенсацію шкоди (Іллічівський райсуд м. Маріуполя № 264/1769/19 від 29.08.2019)

Фабула судового акту: Неналежна робота обслуговуючих організацій з прибирання та догляду прибудинкових територій вже давно стала «притчей во языцех».

З настанням холодів з’являються не чищені від ожеледиці тротуари та доріжки, на яких не тільки можна посковзнутися і, впасти, обмежившись легким переляком, але й серйозно пошкодити руку або ногу. Трапляються випадки, відновлюватись після такого падіння доводиться роками. Виникає питання: хто мусить оплачувати лікування потерпілого та чому.

Відповідь на ці питання містяться у рішенні, яке пропонується увазі читача.

У даній справі мешканець багатоквартирного будинку вийшов з під`їзду будинку за місцем свого мешкання, зійшов з порогу та різко послизнувшись впав на льодовій поверхні, яка не була оброблена протиожеледною сумішшю або посипаною піском. Внаслідок падіння він отримав травму у вигляді перелому ноги.

На думку постраждалої особи забезпечення належного утримання та благоустрою відповідної території пішохідної тротуарної доріжки біля будинку має здійснювати обслуговуюча організація. Проте, у зв`язку із неналежним забезпеченням здійснення відповідачем своїх обов`язків щодо ліквідації ожеледі шляхом посипанням дорожнього покриття у пішохідній зоні, позивач отримав фізичну травму, яка призвела до тривалого розладу здоров`я. Крім того, через отриману з вини відповідача травму, позивач пережив сильний психологічний стрес, тривалий час лікувався, переносив фізичний біль та страждання, був позбавлений можливості вільно рухатись, обслуговувати себе самостійно, що призводило до душевних страждань та приниження гідності. Відшкодовувати завдану шкоду добровільно відповідачем було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду. Сукупність вказаних фактів і стала підставою для звернення постраждалого мешканця будинку до суду.

Обслуговуюча організація звісно заперечила проти задоволення позову та у відзиві на нього вказала, що підприємством вжито всіх необхідних заходів безпеки. Жодних інших скарг і заяв від мешканців згаданого вище будинку у день події не надходило. Акт, на який посилається позивач складений через три з половиною місяці після падіння, при цьому в ньому не вказано точний час, місце падіння та сторону в яку йшов потерпілий, представник відповідача до складання акту не залучався. У доданих доказах не зазначено, що позивач впав внаслідок ожеледиці. Одночасно на думку відповідача Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, зазначили про обов`язок лікувально-профілактичних закладів повідомляти про кожний нещасний випадок районні держадміністрації, які надалі приймають рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку, за результатами розслідування якої складається акт за формою НТ, однак акту за формою НТ позивачем надано не було.

Проте, суд дослідивши матеріали справи та докази надані позивачем стало на бік постраждалої особи.

Мотивуючи своє рішення суд послався на те, що відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків законом віднесено витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Водночас згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Відповідно до яку, який підписано сусідами потерпілого та який знаходиться в матеріалах справи в день пригоди придомова територія будинку, а саме територія від третього під`їзду до кута будинку, від ожеледиці прибрана не була, у зв`язку з чим асфальт був як скло. Потерпілий, виходячи із під`їзду, спустився з прибудинкових сходинок, зробив два-три кроки і різко впав. Після чого через сильну біль самостійно піднятись не зміг, сусіди занесли його в під`їзд та викликали швидку.

Згідно лікарської установи потерпілий о 09-00 годині впав біля будинку, звернувся за медичною допомогою о 10-40 годині цього ж дня із діагнозом: закритий осколковий чрезвертельний перелом правого стегна зі зміщенням у зв’язку із чим останнього госпіталізовано до травматологічного відділення.

Згідно вимог ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», утримання будинків і прибудинкових територій – господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; відповідно до повноважень.

Відповідно до ст. 5 даного Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно положень ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою, зокрема належать, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

За нормами ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Таким підприємством відповідно до Договору про утримання будинків і споруд, прибудинкової території є відповідач.

Згідно частини 2 статті 18 згаданого Закону, підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п.п.1, 3 п.14.11 Правил благоустрою території міста, зимове прибирання повинне забезпечувати нормальних рух пішоходів та транспорту і включати зокрема: 1) підмітання та зсування снігу. Роботи з прибирання снігу та льоду повинні розпочинатися з настанням снігопаду. Від снігу та льоду в першу чергу очищаються сходи, тротуари, пішохідні доріжки, дороги до під`їздів жилих будинків, місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, люки водопровідних і каналізаційних колодязів; 3) усунення слизькості. Під час ожеледиці необхідно посипати тротуари, переходи через вулиці, місця зупинок транспортних засобів, спуски, підйоми речовинами, що виключають ковзання. Боротьба з ожеледицею на проїзній частині та тротуарах здійснюється шляхом посипання піском, піщано-солевою сумішшю або шлаком.

Отже, відповідно до вищезазначених положень законодавства, забезпечення належного утримання та благоустрою відповідної території пішохідної тротуарної доріжки біля будинку у якому проживає позивач має здійснювати відповідач.

Здійснюючи оцінку доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що відповідач не виконав вимоги нормативних актів щодо дотримання правил благоустрою, а саме ним у день пригоди не було здійснено ліквідацію ожеледі, посипанням шляхів прибудинкової зони біля будинку внаслідок чого було завдано шкоди здоров`ю позивача, що і стало підставою для задоволення позову.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Об`єктом відшкодування шкоди, яка завдана здоров`ю є майнові втрати, що зазнала особа; до них відноситься і заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (ВС/КЦС, № 191/48/16-ц)

ВС/КЦС: Відсутність даних про перебування дерева на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації обумовила відповідальність саме органу місцевого самоврядування за його падіння (ВС/КЦС,справа №200/22129/16-ц,04.09.19)

ВС/КЦС погодився з висновками судів про те, причинами заподіяння власнику транспортного засобу матеріальної шкоди, є неналежне виконання обов`язків відповідної служби автомобільних доріг (ВС/КЦС, № 369/4095/16-ц,02.09.19)

ВС/КЦС: Відповідальність за пошкодження автомобіля через поганий стан дороги несе БАЛАНСОУТРИМУВАЧ (ВС/КЦС № 0508/1310/2012 від 13.03.2019)

На міську комунальну службу, яка не забезпечила належний догляд за зеленими насадженнями, внаслідок чого дерево пошкодило автомобіль, покладається відповідальність за спричинену шкоду (ВС/КЦС, справа № 211/1489/13-ц, 28.02.19)

Відвідувачка впала на слизькій та вологій підлозі у магазині – суд стягнув окрім матеріальної ще і моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн. (ВС/КЦС у справі № 761/1604/13-ц від 08 серпня 2018 р.)

264/1769/19

2/264/883/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , за участю секретаря судового засідання Собакінських С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Маріуполь» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров`ю, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 07 березня 2018 року, приблизно о 08-30 годині ранку, він вийшов з під`їзду будинку за місцем свого мешкання в АДРЕСА_1 , зійшов з порогу та різко послизнувшись впав на льодовій поверхні, яка не була оброблена протиожеледною сумішшю або посипаною піском. Внаслідок падіння він отримав травму у вигляді закритого осколкового чрезвертельного перелому правого стегна зі зміщенням. За весь час на лікування були витрачено кошти в розмірі 24347,65грн. Забезпечення належного утримання та благоустрою відповідної території пішохідної тротуарної доріжки біля будинку АДРЕСА_7 має здійснювати ТОВ «Місто для людей Маріуполь». Однак, у зв`язку із неналежним забезпеченням здійснення відповідачем своїх обов`язків щодо ліквідації ожеледі шляхом посипанням дорожнього покриття у пішохідній зоні, ОСОБА_1 отримав фізичну травму, яка призвела до тривалого розладу здоров`я. Крім того, через отриману з вини відповідача травму, позивач пережив сильний психологічний стрес, тривалий час лікувався, переносив фізичний біль та страждання, був позбавлений можливості вільно рухатись, обслуговувати себе самостійно, що призводило до душевних страждань та приниження гідності. Відшкодовувати завдану шкоду добровільно відповідачем було відмовлено та рекомендовано звернутись до суду. У зв`язку з викладеним позивач був вимушений звернутись до суду та просив стягнути з відповідача витрати на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 24347,65грн. та на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 15000,00грн.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, за участі представника.

Представник позивача ОСОБА_2 , яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Додатково надано відповідь на відзив, в якій зазначено, що Акт від 23.06.2018 року, складений через три місяці після нещасного випадку з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 проходив лікування протягом трьох місяців і був прикутий до ліжка, що позбавляло його можливості збирати докази та оформити акт про нещасний випадок. ТОВ «Місто для людей Маріуполь» у відповіді на скаргу позивача, просили надати їм в тому числі письмовий акт про стан дороги із зазначенням наявності ожеледиці за підписом свідків, жодних бажань прийняти участь при складанні цього акту сторона відповідача не виявляла. Відповідно до п.6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 року, лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою до районної держадміністрації. Позивач не може нести відповідальність за бездіяльність Лікувально-профілактичного закладу. ОСОБА_1 самостійно направляв звернення до Маріупольської міської ради при якій діє Кальміуська районна адміністрація, в якому повідомляв про нещасний випадок, однак проведення розслідування нещасного випадку так і не було ініційовано. В Акті виконаних робіт за березень 2018 року, наданому ТОВ «Місто для людей Маріуполь» зазначено, що 07.03.2018 року по пр.Металургів, 225, були виконані роботи по підмітанню/зсуванню снігу, посипання території піском. Однак час, коли саме ці роботи виконані та ліквідовані наслідки ожеледиці не зазначено, наявність акту виконаних робіт жодним чином не спростовує посилання позивача. Також представник позивача частково погодилась із відзивом відповідача в частині відсутності призначень по наступним лікарським препаратам: «Картемадин», вартість якого згідно квитанції зі знижкою складає- 86,08грн., «Гепарин»- 39,08грн., «Норгалакс»- 36,49грн., «Лизоформин»- 30,00грн., «Бояришника настойка»- 9,59грн. та 9,44грн., «Венодиол»- 134грн., «Гемотран»- 44,84грн., «Лотарди»- 118грн., на загальну суму 507,52грн.

Представник відповідача Ярошенко І.С . , яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити. Надано відзив на позовну заяву та заперечення, в яких вказано, що ТОВ «Місто для людей Маріуполь» вжито всіх необхідних заходів безпеки. Жодних інших скарг і заяв від мешканців будинку АДРЕСА_1 07 березня 2018 року не надходило. Акт, на який посилається ОСОБА_1 складений через три з половиною місяці після падіння, при цьому в ньому не вказано точний час, місце падіння та сторону в яку йшов потерпілий, представник відповідача до складання акту не залучався. У доданих доказах не зазначено, що позивач впав внаслідок ожеледиці. Посилаючись на Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, зазначили про обов`язок лікувально-профілактичних закладів повідомляти про кожний нещасний випадок районні держадміністрації, які надалі приймають рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку, за результатами розслідування якої складається акт за формою НТ, однак акту за формою НТ позивачем надано не було. У виписці з лікарні зазначено номер будинку позивача «25» та засвідчено підпис печаткою іншого лікаря. Також в лікарських призначеннях відсутні такі ліки, як «Картемадин», «Гепарин», «Норглакс», «Лизоформин», «Бояришника настойка», «Венодіол», «Гемотран», «Лотарди».

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що десь взимку 2018 року, точно не пам`ятає, приблизно о 08-00 годині, вона вийшла з будинку АДРЕСА_1 , де проживає, та побачила чоловіка, який лежав на землі біля четвертого під`їзду цього ж будинку. Коли підійшла до нього, впізнала сусіда ОСОБА_1 Попросила перехожих допомогти його підняти. За допомогою п`яти людей посадили потерпілого на лавочку. Була сильна ожеледь і дуже слизько, свідок навіть вдягла носки на взуття, щоб не впасти. Біля будинку, в тому числі в місці падіння ОСОБА_1 піском або якоюсь іншою сумішшю ожеледь посипано не було.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що взимку 2018 року приблизно з 08-00 години до 09-00 години, вона йшла в будинок, розташований по АДРЕСА_1 до своєї подруги, якій робить уколи. Номер будинку не пам`ятає, але знає, що в ньому також проживає позивач, оскільки бачила його раніше. Коли йшла, побачила чоловіка, який лежав на землі і не міг піднятись внаслідок отриманої травми ноги, сусіди намагалися його підняти та посадили його на лавку. В цей день було дуже слизько, у дворі будинку та місці падіння ОСОБА_1 ожеледь нічим не була посипана.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, даючи оцінку запереченням сторони відповідача та доводам сторони позивача, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків законом віднесено витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Як вбачається з Акту від 23.06.2018 року, підписаного свідками ОСОБА_7 , який проживає в квартирі АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , який проживає в квартирі № цього ж будинку , ОСОБА_5 , яка проживає в квартирі № цього ж будинку , ОСОБА_9 , який проживає в квартирі № цього ж будинку , ОСОБА_10 , яка проживає в квартирі № цього ж будинку , ОСОБА_11 , який проживає в цьому ж будинку, та перехожою ОСОБА_12 , останні підтвердили, що 07 березня 2018 року придомова територія будинку АДРЕСА_1 , а саме територія від третього під`їзду до кута будинку, від ожеледиці прибрана не була, у зв`язку з чим асфальт був як скло. Потерпілий ОСОБА_1 , виходячи із під`їзду № АДРЕСА_7 , спустився з прибудинкових сходинок, зробив два- три кроки і різко впав. Після чого через сильну біль самостійно піднятись не зміг, сусіди занесли його в під`їзд та викликали швидку.

Згідно довідки КЗ «Маріупольська міська лікарня №1» №100, ОСОБА_1 , 07.03.2018 року о 09-00 годині впав біля будинку, звернувся за медичною допомогою о 10-40 годині цього ж дня із діагнозом: закритий осколковий чрезвертельний перелом правого стегна зі зміщенням. Госпіталізовано до травматологічного відділення.

Відповідно до змісту Виписки №232 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого КЗ «Маріупольська міська лікарня №1», засвідченої належним чином та наданої медичною установою на адвокатський запит ОСОБА_1 поступив в стаціонар 07.03.2018 року із діагнозом закритий осколковий чрезвертельний перелом правого стегна зі зміщенням, де знаходився до 28.03.2018 року. Травма отримана 07.03.2018 року приблизно о 08-30 годині, впав у дворі будинку. 15.03.2018 року проведена операція МОС правого стегна конструкцією PFNA. Призначено лікування: трамікс, віносол, омник, Л-лізина есцинат, процитракал, левофлоксацин, процитракал, фуросемід, магнікор, артрокол, аналгін, димедрол, ксаефокам, налбуфін, деницеф, реосорбіакт, трісоль, глюкоза, новопврин, етамзілат, Ліо гель. Після виписки рекомендовано приймати процитракал, виключити навантаження на ногу до двох місяців.

Також в судовому засіданні досліджено медичну картку стаціонарного хворого №2630/232 ОСОБА_1 , в якій зафіксовано перебіг лікування, хід проведеної операції МОС правого стегна конструкцією PFNA, протоколи знеболення, листок лікарських призначень.

Згідно доданих до матеріалів справи чеків та квитанцій, за час лікування були витрачені кошти на набір для остеосинтезу проксимального відділу стегнової кістки ПФНА в сумі 14800грн., на обслуговування в розмірі 148,00грн., на придбання ліків відповідно до призначень у виписці №232 в сумі 5545,61грн., на придбання спеціальних засобів обіходу ходунків, туалетного стільця «OSD» в сумі 998,52грн. та 2348,00грн. відповідно, що підтверджується рахунком-фактурою №00258 від 12.03.2018 року, квитанцією №15499193 від 15.03.2018 року, чеками з аптек на чотирьох аркушах та товарним чеком №19 від 24.04.2018 року.

Наданими стороною позивача доказами не підтверджено призначення ліків на суму 507,52грн., а саме призначення препаратів картемадин, гепарин, норглакс, лизоформин, бояришника настойка, венодіол, гемотран, лотарди.

27 квітня 2018 року ОСОБА_1 направив скаргу на бездіяльність ТОВ «Місто для людей Маріуполь» з приводу отриманої травми, однак відповіді не отримав.

16 травня 2018 року ОСОБА_1 направив скаргу міському голові на співробітників та керівництво ТОВ «Місто для людей Маріуполь» з приводу отриманої травми.

У відповіді від 31.05.2018 року, в.о. директора Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, роз`яснив, що за інформацією ТОВ «Місто для людей Маріуполь» для відшкодування шкоди необхідно надати карточку з травмпункту, висновок про отримання травми та місця падіння, акт про стан дороги з вказівкою наявності льоду в місці падіння.

В листі ТОВ «Місто для людей Маріуполь» від 29.05.2018 року, роз`яснили ОСОБА_1 про необхідність для відшкодування завданої шкоди, надання карточки з травмпункту із зазначенням причин травми, висновок про отримання травми та місця падіння, акт про стан дороги з вказівкою наявності льоду в місці падіння.

Однак, 11 липня 2018 року ТОВ «Місто для людей Маріуполь» на повторне звернення ОСОБА_1 з питання відшкодування шкоди, рекомендували звертатись до суду.

Згідно відомостей Маріупольської гідрометеорологічної обсерваторії від 24.04.2019 року, 06 березня 2018 року з 00-00 год. до 24-00 год. вид явища- ожеледиця; 07.03.2018 року з 00-00год. до 09-00год. вид явища- сильна ожеледиця, з 04-30год. до 09-00год.- слабка ожеледь.

З відповіді Кальміуської районної адміністрації Маріупольської міської ради від 22.05.2019 року вбачається, що ними не фіксувався нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1

22 травня 2019 року КНП ММР «Маріупольська міська лікарня №1» надано інформацію на адвокатський запит, згідно якої, інформація про ОСОБА_1 внесена до облікової документації, затвердженої діючими наказами МОЗ України. Відповідь щодо факту повідомлення/неповідомлення Кальміуської районної адміністрації Маріупольської міської ради з приводу нещасного випадку, надана не була.

Згідно доданих до позову квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_1 щомісячно оплачує вартість послуг ТОВ «Місто для людей Маріуполь».

Згідно вимог ст.1 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; відповідно до повноважень, уст Відповідно до ст. 5 даного Закону управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Згідно положень ст.13 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", до об`єктів благоустрою, зокрема належать, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

Відповідно до вимог ст.15 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 26.09.2017№184 управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Маріуполь».

02.10.2017 року між ТОВ «Місто для людей Маріуполь» та співвласниками багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , в особі директора Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, укладено Договір про утримання будинків і споруд, прибудинкової території.

Згідно п.7.1 цього Договору, переможець конкурсу зобов`язаний надавати Послуги своєчасно і належної якості з дотриманням вимог правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до вимог п.п.1, 3 ст.25 Договору, переможець конкурсу несе відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання ними своїх обов`язків; за невиконання та/або неналежне виконання умов Договору.

Пунктом 1.1.4 Додатку №3 до Договору, до Переліку складових послуг з управління багатоквартирним будинком, зазначено підмітання або зсування снігу, посипання території піском, у зимовий період за необхідністю.

Згідно ст.28-1 ЗУ "Про благоустрій населених пунктів", власники або балансоутримувачі об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі населених пунктів забезпечують її утримання відповідно до Правил утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів та технічних засобів регулювання дорожнього руху, які затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтею 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначені права та обов`язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів.

Зокрема, в пунктах 6, 7 ч.1 ст.17 "Про благоустрій населених пунктів", зазначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров`ю або майну громадян, звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно частини 2 ст.18 "Про благоустрій населених пунктів", підприємства, установи, організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п.п.1, 3 п.14.11 Правил благоустрою території міста Маріуполя, затверджених рішенням Маріупольської міської ради від 21.06.2011 року №6/8-616, зимове прибирання повинне забезпечувати нормальних рух пішоходів та транспорту і включати зокрема: 1) підмітання та зсування снігу. Роботи з прибирання снігу та льоду повинні розпочинатися з настанням снігопаду. Від снігу та льоду в першу чергу очищаються сходи, тротуари, пішохідні доріжки, дороги до під`їздів жилих будинків, місця для зупинки маршрутних транспортних засобів, люки водопровідних і каналізаційних колодязів; 3) усунення слизькості. Під час ожеледиці необхідно посипати тротуари, переходи через вулиці, місця зупинок транспортних засобів, спуски, підйоми речовинами, що виключають ковзання. Боротьба з ожеледицею на проїзній частині та тротуарах здійснюється шляхом посипання піском, піщано-солевою сумішшю або шлаком.

Отже, відповідно до вищезазначених положень законодавства, забезпечення належного утримання та благоустрою відповідної території пішохідної тротуарної доріжки біля будинку АДРЕСА_7 має здійснювати ТОВ «Місто для людей Маріуполь».

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі за текстом ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зокрема, частиною 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).

Згідно ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В силу ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

На підтвердження виконаних відповідачем обов`язків, наданий Акт виконаних робіт за березень 2018 року, згідно якого по пр.Металургів, 225, 07 березня 2018 року виконані роботи по підмітанню/зсуванню снігу, посипання території піском. Акт підписаний представником ТОВ «Єврокомунсервіс» та двома жильцями будинку.

В цьому акті зазначено те, що 07 березня 2018 року виконані роботи по підмітанню/зсуванню снігу, посипання території піском по пр.Металургів, 225.

Вказаний доказ не є належним підтвердженням відсутності вини з боку відповідача, оскільки в акті відсутній точний час виконання робіт та ліквідації наслідків ожеледиці. Крім того, відомості зазначені в акті спростовуються іншими доказами, долученими до матеріалів справи, а також поясненнями свідків, які не є заінтересовані в результатах розгляду справи.

Отже, відповідачем не доведено, що шкода, завдана здоров`ю позивача, була завдана не з вини ТОВ «Місто для людей Маріуполь».

В той же час, Акт про нещасний випадок від 23.06.2018 року, суд вважає належним доказом та приймає його до уваги, враховуючи, що ОСОБА_1 проходив тривале лікування і не міг пересуватись, що позбавляло його можливості збирати докази та завчасно оформити акт про нещасний випадок. ТОВ «Місто для людей Маріуполь» вимагаючи від позивача акт про нещасний випадок та стан дороги, у своїх рекомендаціях не виявляли бажання бути присутніми у його складанні.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність акту форми НТ та можливість позивача самостійно звернутись до районної адміністрації з приводу проведення розслідування нещасного випадку суд виходить з наступного.

Згідно п.6 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою КМУ від 22.03.2001 року, Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою до районної держадміністрації.

Після чого, відповідно до п.п.7, 9, 10 Порядку утворюється комісія з розслідування нещасного випадку, яка і складає акт за формою НТ.

Вказаним порядком встановлений обов`язок Лікувально-профілактичним закладам повідомляти органи державної районної адміністрації про нещасні випадки. Позивач неодноразово звертався із скаргами до Маріупольської міської ради при якій діє Кальміуська районна адміністрація, однак розслідування нещасного випадку проведено так і не було, що підтверджується відповіддю Кальміуською районною адміністрацію Маріупольської міської ради від 22.05.2019 року. Отже, розслідування нещасного випадку не проводилось не з вини позивача, крім того в ході судового розгляду наданими доками встановлені причини, наслідки та винні особи у вищевказаному нещасному випадку.

Здійснюючи оцінку доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав вимоги нормативних актів щодо дотримання правил благоустрою, а саме 07.03.2018 року на 08-00 годину ранку не було здійснено ліквідацію ожеледі, посипанням шляхів прибудинкової зони біля будинку АДРЕСА_1 внаслідок чого було завдано шкоди здоров`ю позивача.

Для настання відповідальності за спричинення майнової та моральної шкоди необхідні наявність майнової шкоди, протиправне діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Внаслідок недотримання відповідачем правил благоустрою, вимог Договору про утримання будинків і споруд, прибудинкової території від 02.10.2017 року та своєчасного усунення ожеледі шляхом посипки дорожнього покриття, спричинило шкоду здоров`ю позивача. Таким чином, спричинена цим матеріальна шкода підлягає відшкодуванню в доведеному розрахунковими чеками та призначеннями лікаря розмірі 23840,13грн., оскільки наявний та доведений факт завдання шкоди, вина, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, безпосередній причино наслідковий зв`язок між такою поведінкою (бездіяльність) та отриманням травми позивачем.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Як роз`яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Беручи до уваги характер та тяжкість отриманої позивачем травми, тривале та дороге лікування, судом встановлено, що через отриману з вини відповідача травму ОСОБА_1 переносив фізичний біль та страждання, був позбавлений можливості вільно рухатись, обслуговувати себе самостійно, що призводило також до приниження гідності, із-за болю він не міг спати, також зазнав душевні страждання, у зв`язку великими майновими втратами на лікування та протиправною поведінкою відповідача, пережив сильний стрес, досі здоров`я не відновилося, що приносить щоденні страждання. Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір компенсації моральної шкоди в сумі 10000,00грн. буде справедливим, та таким, що відповідає перенесеним позивачем стражданням через шкоду здоров`ю та обмеженням у життєвих обставинах.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, виходячи з наступного розрахунку: за вимоги майнового характеру (23840,13грн. х768,40/24347,65грн.=752,38грн., де 23840,13грн.- сума задоволених позовних вимог; 768,40грн.- сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду вказаної позовної заяви; 24347,65грн. - ціна позову) та за вимоги немайнового характеру (10000,00грн. х768,40/15000,00грн.=512,27грн., де 10000,00грн.- сума задоволених позовних вимог; 768,40грн.- сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання до суду вказаної позовної заяви; 15000,00грн. - ціна позову).

Керуючись ст.ст.2 3 10-12 13 81 82 141 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Маріуполь» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров`ю, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Маріуполь» (ЄДРПОУ: 41407193, юридична адреса: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Грецька, будинок 33) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_8 , витрати на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 23840,13грн. (двадцять три тисячі вісімсот сорок гривень тринадцять копійок) та на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 10000,00грн. (десять тисяч гривень).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Маріуполь» (ЄДРПОУ: 41407193, юридична адреса: 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул.Грецька, будинок 33) на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 752,38грн. (сімсот п`ятдесят дві гривні тридцять вісім копійок) та за вимоги немайнового характеру в розмірі 512,27грн. (п`ятсот дванадцять гривень двадцять сім копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений протягом 10 днів.

Суддя