Відсутність даних про перебування дерева на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації обумовила відповідальність саме органу місцевого самоврядування за його падіння (ВС/КЦС,справа №200/22129/16-ц,04.09.19)

Фабула судового акта: Чергова судова справа про відповідальність місцевої влади за пошкодження транспортного засобу в результаті падіння дерева була вирішена судом на користь власника автомобіля. Як встановлено, 29 жовтня 2016 року на належний позивачеві автомобіль «Субару Форестер» впала частина стовбура старого дерева, чим автомобілю була завдано значних пошкоджень. Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку транспортного засобу вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля становить 51 059,31 грн.

Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

Однак постановою апеляційного суду зазначене судове рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволені позову.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився саме з рішенням суду першої інстанції. Позиція ВС/КЦС обґрунтована наступними приписами законодавства, обставинами і судженнями.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Відповідно до пункту 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Разом з цим, суд першої інстанції установив, що один з відповідач - КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі відповідного рішення Дніпровської міської ради, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось.

Іншим рішенням Дніпропетровської міської ради ще один з відповідачів - КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку, проте, - не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку.

Аналізуйте судовий акт: Обов'язок з відшкодування шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладено на Управління житлово-комунального господарства, яке здійснює контроль за станом зелених насаджень вздовж дороги (ВС/КЦС,справа № 554/14547/14-ц, 13.06.18)

Шкода заподіяна обваленням фасаду будівлі на автомобіль відшкодовується балансоутримувачем споруди, в даному випадку ОСББ, в повному обсязі ( Апеляційний суд Одеської області у справі 522/21016/15-ц від 20.08.2018 р)

Шкода заподіяна обваленням фасаду будівлі на автомобіль відшкодовується балансоутримувачем споруди, в даному випадку ОСББ, в повному обсязі ( Апеляційний суд Одеської області у справі 522/21016/15-ц від 20.08.2018 р)

На міську комунальну службу, яка не забезпечила належний догляд за зеленими насадженнями, внаслідок чого дерево пошкодило автомобіль, покладається відповідальність за спричинену шкоду (ВС/КЦС, справа № 211/1489/13-ц, 28.02.19)

Постанова

Іменем України

04 вересня 2019 року

м. Київ

справа №200/22129/16-ц

провадження №61-43478св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради про відшкодування шкодиза касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного

суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року у складі судді

Шевцової Т. В. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: Дніпровська міська рада, комунальне підприємство «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, комунального підприємства «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради (далі - КП «Міськзеленбуд») комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради (далі - КП «Жилсервіс-2»), у якому просив стягнути з відповідачів 51 059,31 грн на відшкодування матеріальних збитків у розмірі, 1 300 грн вартість оплати висновку та 10 000 грн моральної шкоди.

2. Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником автомобіля Субару Форестер, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29 жовтня 2016 року по АДРЕСА_1 на вказаний автомобіль впала частина стовбура старого дерева та пошкодила автомобіль позивача.

3. Позивач звернувся до Шевченківського Відділу поліції Дніпропетровського відділу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про встановлення факту заподіяння шкоди.

4. Зазначав, що неодноразово звертався до відповідачів з претензіями про відшкодування збитків, проте матеріальні збитки йому не відшкодовано, тому просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Міськзеленбуд», КП «Жилсервіс-2» про відшкодування шкоди.

6. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про відшкодування шкоди задоволено частково. Стягнуто з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 51 059,31 грн, вартість оплати висновку у розмірі 1 300 грн, моральну шкоду в розмірі 2 500 грн та судовий збір у розмірі 630 грн, а всього 55 489,31 грн. У задоволенні решти до Дніпровської міської ради відмовлено.

7. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста, відсутність даних що останнє у відповідності до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку, в той час як організація роботи з цього питання проводиться органами місцевого самоврядування, тому обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покласти саме на Дніпровську міську раду до відання виконавчого органу якої в силу підпункту 7 пункту «а» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» належать організація благоустрою населених пунктів; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій; організація озеленення та яким не було належним чином забезпечено організацію роботу з питань благоустрою, а саме щодо обліку зелених насаджень, здійснення їх інвентаризації, проведення періодичних оглядів.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

8. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Дніпровської міської ради задоволені частково. Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволені позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що прибудинкові території є об`єктом благоустрою населених пунктів, а за зелені насадження на об`єктах благоустрою відповідає КП «Міськзеленбуд» та відповідно до статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», тому у відповідності до статті 1166 ЦК України майнова шкода задана позивачу в наслідок бездіяльності з боку КП «Міськзеленбуд» має відшкодовуватись у повному обсязі особою, яка її завдала.

11. Заявник указав, що апеляційний суд залишив поза увагою ту обставину, що виконавчі органи рад створюються радами, є підконтрольні і підзвітні відповідним радам, підпорядкованими її виконавчому комітету, міському голові.

12. Касаційна скарга також містить посилання на те, що при вирішенні спору суд не взяли до уваги правову позицію Верховного Суду України, викладену у справі № 6-14цс15, відповідно до якої багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Доводи інших учасників справи

13. Відзив Дніпровської міської ради мотивовано тим, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою й підстави для її скасування відсутні.

14. Інші учасники справи відзивущодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

15. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2018 рокувідкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

16. Ухвалою Верховного Суду 07 серпня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17. 29 жовтня 2016 року на належний ОСОБА_1 автомобіль Субару Форестер, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по АДРЕСА_1, впала частина стовбура старого дерева, чим автомобілю була завдано значних пошкоджень.

18. Згідно висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку транспортного засобу від 07 листопада 2016 року, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Субару Форестер, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок падіння дерева становить 51 059,31 грн. Вартість вказаного висновку складає 1 300 грн.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

19. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

20. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

21. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

22. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

23. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

24. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення матеріальних збитків, завданих позивачу пошкодженням автомобіля в результаті падіння частини стовбура старого дерева.

25. Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов беззаперечного висновку, що у даній справі належним відповідачем є саме виконавчий комітет, оскільки саме на його балансі перебувало дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль.

26. Проте апеляційний суд не врахував таке.

27. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

28. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

29. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

30. Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

31. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

32. Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем висновком Шевченківського ВП Дніпропетровського відділу ГУНП в Дніпропетровській області за наслідками розгляду звернення перевірки ЖЕО №37709 від 29 жовтня 2016 року щодо пошкодження автомобіля Субару Форестер, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заявами про проведення експертного дослідження по встановленню вартості пошкодження автомобіля від 31 жовтня 2016 року, претензіями надісланими на адресу відповідачів.

33. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

34. За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

35. Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

36. Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

37. Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

38. Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

39. Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

40. Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

41. Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачумайнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1 .

42. Місцевий суд установив, що відповідач КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось.

43. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року №16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 , проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку.

44. Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування.

45. Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, урахував конкретні обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права та ґрунтується на засадах верховенства права.

46. Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

47. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

48. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, судове рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Розподіл судових витрат

49. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

50. Ураховуючи скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 204,80 грн судового збору за подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 400 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2018 року скасувати, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2017 року залишити в силі.

3. Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 2 204,80 грн судового збору за подачу касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді І. В. Литвиненко

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська