10.04.2018 | Автор: Кірюшин Артем Андрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

При державній реєстрації права власності на майновий пай державна реєстрація права власності за попереднім правонабувачем НЕ є обов’язковою (Вінницький ААС № 802/3684/14-а від 04.03.2015)

Фабула судового акту: Підприємство звернулось до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме виробничий комплекс отриманий підприємством як майновий пай колишнього колективного сільгосппідприємства.

Однак, державним реєстратором вказану заяву залишено без задоволення на підставі того, що у порушення пункту 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності на таке майно за попереднім правонабувачем проведене не було, вартість майна вказана у свідоцтвах про право власності та акті приймання-передавання суттєво різниться, у свідоцтва про право власності не вказано адресу, за якою нерухоме майно знаходиться, а також у свідоцтві про право власності на майно не зазначено відсоток майна.

Не погодившись з таким рішенням, підприємство звернулось до адміністративного суду, постановою якого дії держреєстратора визнано законними.

Натомість з таким висновком не погодився апеляційний адміністративний суд, який у своїй постанові про скасування рішення місцевого суду та задоволення позовних вимог вказав наступне.

Положеннями ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У даному випадку державний реєстратор, відмовляючи у державній реєстрації права власності, керувався п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», через те , що подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Однак, висновок державного реєстратора про невідповідність наданих документів вимогам Закону не заслуговують на увагу оскільки постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» № 177 від 28 лютого 2001 року затверджений зразок свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) який не передбачає відомості про технічні характеристики нерухомого майна, та його адреси. Тому, для ідентифікації об'єктів нерухомого майна, відповідно до картки прийому заяви позивачем надано технічний паспорт на майновий комплекс із зазначенням адреси, виданий БТІ.

Водночас розбіжність вартості майна, яка вказана у свідоцтві про право власності на акті приймання-передавання майна жодним чином не перешкоджає ідентифікувати об'єкти нерухомості для їх реєстрації, а тому зазначена відповідачем підстава є неправомірною.

Окрім цього посилання державного реєстратора на п. 44 Порядку та твердження про те, що для реєстрації прав позивача необхідно щоб майно було зареєстровано за попереднім правонабувачем є помилковими, оскільки реєстрації підлягало виділене в натурі розпайоване майно під час реформування аграрного сектору економіки.

Аналізуйте судовий акт: ВАСУ: Спори щодо скасування держреєстрації права власності на майно, які виникають у зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань не є публічно-правовими (№ 826/11931/16 від 11 .04.2017)

ВАСУ: Перевірка держреєстратором правовстановлюючих документів є його обов'язком і його не виконання тягне за собою визнання незаконними його дій (справа № К/800/522/17 від 12.07.2017)

Суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстрації прав, зобов'язуючи його приймати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації (Справа № К/800/22687/15 24.03.16)

Якщо спір про право відсутній і оскаржуються владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, то такій спір підлягає розгляду адміністративним судом (ВСУ від 24 травня 2017р, № 6-843цс17)

Правовідносини щодо реєстрації права власності не є публічно-правовими, а випливають з договірних відносин, тому підлягають вирішенню за правилами цивільного судочинства (ВАСУ, справа № 815/618/16, 12.04.17)

 

Державний герб України

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  802/3684/14-а

Головуючий у 1-й інстанції:  Томчук А.В.

          Суддя-доповідач:  Загороднюк А.Г.

04 березня 2015 року                                                                                                              м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Загороднюка А.Г.

суддів:  Драчук Т. О.  Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Шуляка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Агро-Пром"  на  постанову   Вінницького окружного адміністративного суду  від  15 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Агро-Пром" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича  про  визнання протиправним та скасування  рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до частини 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши представника апелянта судом встановлені наступні обставини.

20 грудня 2013 року ТОВ «Союз-Агро-Пром» з метою реєстрації прав на нерухоме майно звернулось з заявою до Державної реєстраційної служби Погребищенського районного управління юстиції у Вінницькій області.

14 січня 2014 року відповідачем прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень  № 9902093, яким встановлено, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме:

- згідно пункту 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право  власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно;

- згідно свідоцтв про право власності на майнові паї вартість майна складає 2 144 497 грн., а згідно акту приймання - передавання 21 353 220 грн.;

- в свідоцтвах про право власності на майнові паї не зазначено адреси нерухомого майна;

- в свідоцтві про право власності на майнові паї ВІ ХУІІ № 000433 відсутній відсоток майна.  

Дана відмова слугувала підставою для звернення до суду.

Суд І інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що приймаючи оскаржуване розпорядження відповідач навів переконливі підстави для відмови і діяв у межах правового поля та в межах наданих йому повноважень.

Судова колегія не погоджується з рішенням суду І інстанції та дійшла висновку, що вищевказане рішення суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за вказаним Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно з статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частин 4, 5 статті 15 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, відповідач, відмовляючи у державній реєстрації права власності, керувався п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме відмовлено через те , що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. При цьому у своєму рішенні відповідач навів причини, через які він дійшов до такого висновку.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішення відповідача причини суд звертає увагу на наступне.

Так, відповідачем вказано, що згідно пункту 44 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703, державна реєстрація права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право  власності на таке майно за попереднім правонабувачем, крім проведення державної реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно.

Посилання відповідача на п. 44 вищевказаного Порядку та твердження про те, що для реєстрації прав позивача необхідно щоб майно було зареєстровано за попереднім правонабувачем є помилковими, оскільки реєстрації підлягало виділене в натурі розпайоване майно під час реформування аграрного сектору економіки. При цьому позивачем серед інших документів надані свідоцтва на право власності на майновий пай, видані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 року "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки".

Також у рішенні відповідача зазначено, що згідно свідоцтв про право власності на майнові паї вартість майна складає 2 144 497 грн., а згідно акту приймання - передавання 21 353 220 грн.

Як встановлено судом акт передачі-приймання виділеного майна КСП "Ординецького" в натурі ТОВ "Союз-Агро-Пром" надано позивачем відповідачу для підтвердження, що саме об'єкти нерухомості, які подано на реєстрацію отримано правомірно. Розбіжність у сумах ніяким чином не перешкоджає ідентифікувати об'єкти нерухомості для їх реєстрації, а тому зазначена відповідачем підстава є неправомірною.

В рішенні про відмову у реєстрації відповідач вказує на те, що в свідоцтвах про право власності на майнові паї не зазначено адреси нерухомого майна.

Судова колегія, вважає за необхідне звернути увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" № 177 від 28 лютого 2001 року затверджений зразок свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) який не передбачає відомості про технічні характеристики нерухомого майна, та його адреси. Тому, для ідентифікації об'єктів нерухомого майна, відповідно до картки прийому заяви №9303411 (а.с.7) позивачем надано технічний паспорт на майновий комплекс по вул. Ювілейна 2 с. Ординці, Погребищенського району Вінницької області, б/н, виданий 24 червня 2008 року Вінницьким обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації. Таким чином вказана підстава для відмови у державній реєстрації прав на нерухоме майно також є неправомірною.

Ще однією підставою для відмови в державній реєстрації речових прав відповідач у своєму рішенні зазначає, що в свідоцтві про право власності на майнові паї ВІ ХУІІ № 000433 відсутній відсоток майна. Надані суду докази,  спростовують вказану інформацію (а.с. 78, 79).

Враховуючи вищевикладене, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 9902093 від 14 січня 2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Також позивач просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на майновий комплекс. Вказана вимога не підлягає задоволенню. Так відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна  реєстрація  прав  та  їх  обтяжень проводиться в такому порядку:

  1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

  2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

  3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

    4) внесення записів до Державного реєстру прав;

    5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

    6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Таким чином процедура реєстрації складається з певних етапів і лише до повноважень відповідача належить їх реалізація. Суд не може підмінювати у даному випадку відповідача.

У той же час, з метою захисту  прав позивача,  суд вважає за необхідне зобов'язати Державну реєстраційну службу України вчинити дії щодо реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю  "Союз-Агро-Пром" (ЄДРПОУ 35322898) права власності на майновий комплекс, який розташований за адресою: Вінницька область, Погребищенський район, с. Ординці, вул. Ювілейна, 2, на підставі заяви від 20 грудня 2013 року 13:01:09 за реєстраційним номером 4650877.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні спору  суд першої інстанції врахував не всі його обставини, тому висновки суду по суті справи не в повній мірі відповідають встановленим у ній обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу про скасування оскаржуваного рішення слід задовольнити з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Згідно зі статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або  ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин,  що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.  

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Агро-Пром" задовольнити  частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов частково .

Визнати протиправним та скасувати рішення №9902093 від 14 січня 2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сіволіна Михайла Юрійовича .

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України вчинити дії щодо реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю  "Союз-Агро-Пром" (ЄДРПОУ 35322898) права власності на майновий комплекс, який розташований за адресою: Вінницька область, Погребищенський район, с. Ординці, вул. Ювілейна, 2, на підставі заяви від 20 грудня 2013 року 13:01:09 за реєстраційним номером 4650877.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в  касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі  10 березня 2015 року.

Судді

 

 

4
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення