Главная Блог ... Аналитические статьи Статьи Скасування "Поправок Лозового" або як нічого не змінилося. Скасування "Поправок Лозового" або як нічого не зм...

Скасування "Поправок Лозового" або як нічого не змінилося.

Отключить рекламу
 - 04d9e991f27973e9087f0ef8b032f449.jpg

Закон № 2147-VIII від 03.10.2017 з відомими у юридичній спільноті “поправками Лозового” з 2018 року змінено порядок обчислення строків досудового розслідування у кримінальному процесі.

Перш за все, за цими поправками стаття 219 КПК передбачала, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а не з моменту вручення повідомлення про підозру як було раніше.

У свою чергу, стаття 284 КПК зобов’язувала слідчого, дізнавача, прокурора закривати кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.

Також якщо раніше продовжувати строки міг керівник органу прокуратури, то після змін КПК відповідні повноваження перейшли до слідчого судді.

Із самого початку прийняття Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 з “поправками Лозового” у суспільстві ширилися дискусії про те, що “поправки Лозового” є юридично закріплений механізм, який допомагає різним корупціонерам та олігархам вийти сухим із води без будь-яких юридичних наслідків та що їх необхідно скасовувати. Тобто, запит суспільства фактично спрямований на бажання ефективно боротися з корупцією, а обмеження строків досудового розслідування до вручення повідомлення про підозру начебто не сприяло такій боротьбі.

Згадайте новину: «Плохому танцору теперь мешают правки Лозового». Суд остаточно закрив усі провадження по справі НАБУ щодо Коломойського

Крім того, за висновком Європейської комісії, Україна отримає статус кандидата у члени ЄС за умови, що буде вжито, в тому числі, таких кроків, як посилення боротьби з корупцією.

Також напругу стосовно цього питання збільшили нещодавні рішення Вищого антикорупційного суду, в яких було застосовано норми щодо строків досудового розслідування та наслідків їх впливу у вигляді закриття кримінального провадження у резонансних кримінальних справах. Це ухвали ВАКС від 09.10.2023 року у справах № 991/7915/23 та № 991/2364/23, від 12.10.2023 року у справі № 991/2892/22.

І ось настав той день коли Законом № 3509-IX від 08.12.2023 “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури” все таки скасували “поправки Лозового” і вони залишилися лише частиною історії КПК.

Що ж ми маємо у новому законі?

Як і було до 2018 року строк досудового розслідування обчислюватиметься з моменту повідомлення особі про підозру.

Проте, з глобальних змін які б стосувалися досудового розслідування це все. В основному в Законі № 3509-IX від 08.12.2023 конкретизувався правовий статус та посилилась самостійність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згадайте новину: вр НЕ скасувала повністю «правки Лозового»

На щастя, не були прийняті зміни запропоновані у Законопроекті №10100 від 29.09.2023 який пропонував:

  • не включати до загального строку досудового розслідування строк з дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею за скаргою захисту (абзац 2 частини 5 статті 219 КПК);
  • продовження строків досудового розслідування здійснюється виключно органом прокуратури, а не слідчим суддею (стаття 294 КПК).

Зміна порядку обрахунку строків досудового розслідування провелася під гаслом посилення боротьби із корупцією. Такі законодавчі зміни мають забезпечити ефективність здійснення кримінального провадження та притягнення до відповідальності за корупційні злочини.

Проте, проблема обмеження строків досудового розслідування до повідомлення особі про підозру є штучною і надуманою у першу чергу тому, що згідно частини 1 статті 294 КПК строки можуть (могли) подовжуватися неодноразово слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором.

Майже у 100% випадків належним чином оформлені та своєчасно подані клопотання про продовження строку досудового розслідування до вручення підозри задовольнялися слідчими суддями. Це пояснюється тим, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні прерогатива органу досудового розслідування і лише він може визначати які слідчі дії потрібно провести для ефективного розслідування і скільки часу для цього потрібно. Слідчий суддя ж перевіряє лише чи оформлено клопотання належним чином та задовольняє його.

Більше того, на підставі частини 8 статті 615 КПК строки фактових проваджень під час дії воєнного стану взагалі немає необхідності продовжувати, адже строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення не враховується при обчисленні.

Уся повнота організації процесу досудового розслідування як була, так і залишилася в руках сторони обвинувачення. На практиці аби розслідувати більше і довше, прокурори звертались за продовженням строків до слідчих суддів або продовжували строки своїми постановами, об’єднували провадження. За наявності бажання та волі обвинувачення добивається результату та доказує винуватість особи у злочині, у томі числі і у корупційному.

Через це, здається ефективні рішення по боротьбі з корупцією у цьому конкретному випадку слід шукати у якості проведення досудового розслідування і прийнятих процесуальних рішеннях, а не у застосуванні норм КПК. Прогалини в роботі органів досудового розслідування та застосування у зв’язку із цим судами відповідних процесуальних наслідків аж ніяк не повинні розцінюватися як неефективність правового регулювання та упереджена робота суду.

Поряд з цим, наслідками повернення до обрахунку строків досудового розслідування з моменту вручення підозри у першу чергу бачиться те, що може збільшитися кількість фактових кримінальних проваджень. Це у свою чергу створить ситуації коли до повідомлення про підозру права, свободи та інтереси осіб вже будуть обмежуватися. Прикладами таких обмежень є обмеження права власності шляхом арешту майна з метою збереження речових доказів, втручання у приватне життя та таємницю спілкування внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій, порушення інших охоронюваних законом таємниць (банківської, комерційної тощо) шляхом тимчасового доступу до речей і документів тощо. Крім того, часто фактично досудове розслідування здійснюється щодо конкретної особи, попри те, що повідомлення про підозру такій особі не складене та не вручене.

Тому встановлення часових меж для здійснення досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, хоч і з нюансами, але обмежувало необґрунтоване врятування у права та свободи осіб, які не мали відношення до кримінальної справи.

Замість висновку.

В глобальному масштабі зміни запроваджені Законом № 3509-IX від 08.12.2023 не змінили порядок досудового розслідування. Сторона обвинувачення використовуючи норми КПК могла скільки потрібно, не дивлячись на строки закріплені у ст. 219 КПК, проводити досудове розслідування до вручення повідомлення про підозру. Проте, такі зміни звужують можливості захисту та фактично легалізують невиправдану тривалість досудового розслідування і часто безпідставне обмеження прав і свобод осіб які не є учасниками кримінального провадження.

Автор стаття: адвокат Гаврик Антон Вікторович

  • 1323

    Просмотров

  • 0

    Коментарии

  • 1323

    Просмотров

  • 0

    Коментарии


  • Поблагодарить Отключить рекламу

    Оставьте Ваш комментарий:

    Добавить

    Другие наши сервисы:

    • Бесплатная консультация

      Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях

    • ВИДЕОЗВОНОК ЮРИСТУ

      Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис

    • ОБЪЯВИТЕ СОБСТВЕННЫЙ ТЕНДЕР

      На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение

    • КАТАЛОГ ЮРИСТОВ

      Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу

    Популярные аналитические статьи

    Смотреть все статьи
    Смотреть все статьи
    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст