13.10.2015 | Автор:
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Самовільний захват берегів водойм. Чи правомірно це і як з цим боротися?

Про те, як українці люблять свою землю ходять легенди та анекдоти. І немає в цьому нічого дивного, адже українська земля - найкраща! Війни "за межу" існували серед українських селян ще з часів Київської Русі. Але якщо з земельними спорами серед приватних землевласників більш-менш все зрозуміло, то до самовільного захвату державних земель виникають деякі питання. Мабуть кожній людині хотілось би мати земельну ділянку у мальовничому куточку країни з гарним краєвидом та виходом до води. І не викликає жодних здивувань, коли землевласник, якому пощастило мати наділ недалеко від водойми окуповує й відповідну ділянку берегу. Адже це добре, коли маєш діляночку з виходом до водички: можна й місток встановити для риболовлі, і пристань побудувати для свого плаваючого транспортного засобу, в цьому, на перший погляд, нічого негативного не має. Але коли цей прохід до води огороджується парканом, і не просто до води, а ще й метрів на 5-10 у воду, ще й при цьому блокується вільний прохід берегом річки або озера, виникає питання - а чи законно це?

Земельні відносини на водних об'єктах регулюються Водним Кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства. Зокрема ВКУ гласить: "Усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту". Отже чи має право окремий представник Українського народу користуватися національним надбанням? Відповідь - має. А чи має він право привласнювати (приватизовувати) окрему ділянку води? У статті 59 (п.2) Земельного Кодексу України сказано: "Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми". Отже відповідь - ні, якщо ця водойма не замкнена, то ні за яких обставин!

Стаття 6 ВКУ гласить: "Води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Це означає, що водні об'єкти можна брати тільки у оренду. Ось що нам каже Земельний Кодекс України: "Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо". (п.4 ст.59 ЗКУ) Як бачимо, жодного згадування про присадибну земельну ділянку, у склад якої може увійти водний об'єкт немає.

Також з вищевикладеної інформації виявляється, що до земель водного фонду відноситься не лише водне дзеркало, а ще й навколишні відповідні території. Що то за території і як вони визначаються? Слід розглянути це питання більш детальніше.

Водний Кодекс України дає таке визначення:

З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. 

Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:      

 для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;   

 для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. 

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. (ст. 88 ВКУ)

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. 

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;  

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 

3) влаштування літніх таборів для худоби; 

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;  

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. (ст.89 ВКУ).

Отже, шановні громадяни, якщо прогулюючись вздовж берега річки або озера ви раптом натрапите на перегороджений парканом шлях, і вам це не сподобається, і ви захочете з'ясувати в чому справа - без вагань підходьте до власника і просіть показати правовстановлюючі документи на користування прибрежною водозахисною смугою, проект відведення земельної ділянки або державний акт. Буде не складно визначити законність користування данною територією. Коли будете переглядати документи, ОБОВ'ЯЗКОВО ПЕРЕПИШІТЬ КАДАСТРОВИЙ НОМЕР! По ньому на публічній кадастровій карті можна відшукати ділянку, та побачити як вона розташована (http://map.dazru.gov.ua/kadastrova-karta). На тому ж сайті, в онлайн-режимі можна задати питання наскільки правомірно розташування земельної ділянки у такій близькості від водойми.

Якщо діалогу з землекористувачем не вийде - перепишіть юридичну адресу земельної ділянки, та надішліть відповідний запит до органу місцевого самоврядування, місцевого відділу Держкомзему та прокуратури. Адже правопорушення, як-то кажуть, на поверхні, а для прокуратури та для держземінспекції це "хліб насущний".

Здебільшого такі "окупанти" прибрежних територій привласнюють землі загального користування незаконно і сподіваються тільки на необізнанність і байдужість громадян. Тож шануйтеся, дорогі Українці, і відстоюйте свої права. Пам'ятайте! Крім вас самих, ваше право на національне надбання більше ніхто не захистить!

Автор консультації: Лубенський

Користуйтесь консультацією: Порядок вирубки зелених насаджень в межах населених пунктів або за їх межами

11
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: