Історія справи

РІШЕННЯ

іменем україни

10 грудня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Касьяна О.П.,

суддів: Амеліна В.І., Дербенцевої Т.П., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любашівському районі Одеської області про відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2014 року та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любашівському районі Одеської області на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любашівському районі Одеської області (далі - відділення Фонду, Фонд відповідно) про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що працюючи охоронцем у Дніпропетровському закритому акціонерному товаристві «Трест Дніпробуд» отримав виробничу травму - закритий перелом правої бедрової кістки з ушкодженням судин гомілки, про що було складено відповідний акт про нещасний випадок за формою Н-1 й висновком МСЕК йому встановлено 2 групу інвалідності з 70% втрати працездатності.

Посилаючись на викладене й на те, що він постійно відчуває тяжкі фізичні та моральні страждання, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 220 400 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 220 400 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2014 року, зазначене рішення районного суду зміно й зменшено розмір морального відшкодування до 70 000 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано.

Відділення Фонду у поданій касаційній скарзі просить ухвалені у справі судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального й процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідають.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що внаслідок отриманої травми на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях й душевних переживаннях.

Апеляційний суд фактично погодився з такими висновками районного суду, при цьому зменшив розмір морального відшкодування.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.

Норми ст. ст. 1, 15, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачали обов'язок Фонду відшкодувати моральну шкоду в разі настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у цьому Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Судами встановлено, що 12 серпня 2004 року ОСОБА_1 працюючи охоронцем у Дніпропетровському закритому акціонерному товаристві «Трест Дніпробуд» отримав виробничу травму - закритий перелом правої бедрової кістки з ушкодженням судин гомілки, унаслідок чого позивачу було ампутовано праву нижню кінцівку ноги.

Даний випадок було визнано страховим, таким, що пов'язаний з виробництвом, про що було складено акт за формою Н-1 від 11 грудня 2004 року про нещасний випадок.

Рішенням МСЕК від 15 березня 2005 року ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності та 70% втрати працездатності.

Отже на час виникнення у ОСОБА_1 права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України порядок відшкодування такої шкоди регулювався Законом України від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності».

За змістом ст.ст. 21, 28, 34, 40 вказаного Закону в разі настання страхового випадку за наявності факту заподіяння потерпілому моральної шкоди Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний в установленому законодавством порядку провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду.

Така моральна (немайнова) шкода відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку.

Право на отримання страхової виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Таким чином установивши, що стійку втрату професійної працездатності позивачу первинно встановлено в березні 2005 року, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що саме відповідач повинен відшкодовувати моральну шкоду, оскільки згідно зі ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи й моральну шкоду було покладено на Фонд.

Разом з тим, з висновками судів щодо розміру морального відшкодування погодитися не можна.

Як роз'яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.

За таких обставин, виходячи із засад розумності, поміркованості й справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв'язку з отриманою травмою на виробництві й подальшим встановленням групи інвалідності з втратою працездатності, розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 унаслідок нещасного випадку на виробництві, судами визначено неправильно.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що судами в повному обсязі досліджено обставини справи, проте не наведено переконливих обставин, щодо визначення розміру відшкодування, оскаржувані судові рішення підлягають зміні в частині розміру морального відшкодування на користь ОСОБА_1 з визначенням у сумі 25 000 грн.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Керуючись ст. 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_1 та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любашівському районі Одеської області задовольнити частково.

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 28 лютого 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2014 року в частині визначення розміру морального відшкодування змінити.

Зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любашівському районі Одеської області на користь ОСОБА_1 та визначити його у сумі 25 000 грн

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Касьян

Судді: В.І. Амелін

Т.П. Дербенцева

Д.О. Остапчук

В.О. Савченко