Стаття 8. Загальні вимоги до реклами

1. У рекламі забороняється:

1) поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом;

2) наводити твердження та/або зображення, які є дискримінаційними та/або розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих осіб чи груп осіб за ознакою походження людини, її соціального чи майнового стану, віку, расової, етнічної чи національної належності, статі, сексуальної орієнтації, освіти, інвалідності, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовною ознакою, родом і характером занять, місцем проживання, за іншими ознаками, а також такими, що дискредитують товари інших осіб;

3) надавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людини та/або довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;

4) використовувати засоби і технології, які справляють вплив на підсвідомість споживачів реклами;

5) наводити твердження, дискримінаційні стосовно осіб, які не користуються рекламованим товаром;

6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів іноземних держав та міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, якщо такі використання або імітація пропагують неповагу до них або вводять споживачів в оману;

7) використовувати офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, міжнародних об’єднань, крім випадків, якщо:

згадування в рекламі відповідного органу, організації чи об’єднання є вимогою закону;

орган, організація чи об’єднання є рекламодавцем відповідної реклами чи таке використання відбувається з його дозволу чи на його замовлення;

таке використання передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права;

8) рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації, товари, для виробництва чи реалізації яких необхідна наявність спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності у виробника чи особи, що реалізує товари, відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії;

9) використовувати зображення або ім’я фізичної особи без її згоди, наданої в письмовій (електронній) формі, або згоди інших осіб, отриманої у порядку, передбаченому законодавством. Згода на використання зображення фізичної особи не вимагається, якщо фізична особа позувала чи виконувала роль для створення реклами за грошову або іншу винагороду та/або брала участь у створенні (зйомках) аудіовізуального твору, програми, її зображення використовується в рекламі (анонсі) такого аудіовізуального твору, програми, і рекламодавець має обсяг прав інтелектуальної власності на таку рекламу, достатній для обраного виду її розповсюдження. Вимога отримання згоди фізичної особи не поширюється на показ у рекламі грошових знаків із зображенням на них фізичних осіб;

10) імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що використовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності;

11) рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Така інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами;

12) розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), що містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, що мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів;

13) розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління:

без наявності у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується;

без наявності у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, отриманого відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

без наявності у суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва відповідних об’єктів;

якщо залучення коштів фізичних та юридичних осіб (у тому числі в управління) для спорудження таких об’єктів здійснюється без дотримання вимог Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому";

без розміщення на веб-сайті замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) інформації, визначеної Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (у разі продажу житлових приміщень);

14) рекламувати послуги з ворожіння та гадання;

15) наводити твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипних ролей чоловіка та жінки, що пропагують принизливе та зневажливе ставлення; принижувати гідність людини за ознакою статі; демонструвати насильство за ознакою статі; використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання. Ця вимога не поширюється на соціальну рекламу, спрямовану на засудження відповідних явищ.

2. Рекламодавці - резиденти України не мають права замовляти розповсюдження реклами, якщо відповідно до законодавства України провадження видів діяльності або виробництво чи обіг товарів, що рекламуються, вимагають наявності відповідного дозволу або ліцензії, але у відповідних реєстрах, що ведуться органами ліцензування та дозвільними органами, відсутні відомості про видачу відповідної ліцензії чи дозволу особі, що провадить діяльність, виробнику товарів чи особі, яка здійснює їх реалізацію.

Рекламодавці - нерезиденти України не мають права замовляти розповсюдження реклами, якщо відповідно до законодавства держави, в якій вони здійснюють свою діяльність, провадження видів діяльності або виробництво чи обіг товарів, що рекламуються, вимагають наявності відповідного дозволу чи ліцензії, але у такого рекламодавця відсутній дозвіл або ліцензія, видані у державі здійснення діяльності.

Рекламодавцем не може бути резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом).

Рекламодавець самостійно несе відповідальність за наявність у нього ліцензій та/або дозволів, необхідних згідно із законодавством держави, на території якої здійснюється діяльність, виробництво чи реалізація товарів.

Для цілей цієї частини рекламодавцем не вважається рекламне агентство - особа, яка замовляє розповсюдження реклами на замовлення іншого рекламодавця.

3. Реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення таких заходів, а також зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення таких заходів. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови, строки та місце проведення таких заходів.

Інформація про будь-яку зміну умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.

4. Реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки.

В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови надання знижок або проведення розпродажу.

5. Гучність звуку реклами, що транслюється лінійними аудіальними та аудіовізуальними медіа, не повинна перевищувати гучність звуку програми, після або під час якої вона поширюється.

6. Розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється.

7. Розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою. Не вважається рекламою показ інформації про виробника товару та/або товар у процесі оформлення споживачем придбання такого товару на веб-сайтах інтернет-магазинів у мережі Інтернет, через які цей товар реалізується чи надається споживачам.

8. Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються на території України, зазначається виключно у гривні.

Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, які реалізуються/надаються поза межами України або її митної території, може зазначатися в іноземній валюті, крім валюти держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором (державою-окупантом).

9. Розповсюдження на території України реклами, яка не відповідає вимогам цього Закону, забороняється.

10. Розміщення реклами в мережі Інтернет на веб-сайті, інтернет-адреса (доменне ім’я, уніфікований локатор ресурсу (URL) або адреса інтернет-протоколу) якого відповідно до відомостей Всесвітньої організації інтелектуальної власності включена від України до національного переліку веб-сайтів, що викликають занепокоєння щодо дотримання прав інтелектуальної власності (далі - національний перелік), забороняється.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, визначає порядок формування, ведення національного переліку та розгляду звернень про включення веб-сайту до національного переліку (далі у цій частині - звернення), повідомляє Всесвітній організації інтелектуальної власності відомості із зазначеного національного переліку, а також оприлюднює національний перелік на своєму офіційному веб-сайті.

Веб-сайт включається до національного переліку за результатами розгляду звернення суб’єкта авторського права або суб’єкта суміжних прав (далі - заявник), яке подається від імені заявника його представником - адвокатом або представником у справах інтелектуальної власності (патентним повіреним), за умови надання належних доказів того, що власник веб-сайту протягом останніх 365 днів вчинив:

три і більше порушень прав інтелектуальної власності, які не було усунуто власником веб-сайту станом на дату подання такого звернення; або

два і більше порушень прав інтелектуальної власності, які було зафіксовано заявником до дати такого звернення, і при цьому має місце невиконання вимог частини одинадцятої статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

За умови виконання власником веб-сайту вимог частини одинадцятої статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до звернення про включення веб-сайту до національного переліку представник заявника додає докази, які підтверджують, що заявник вжив заходів для припинення порушень авторського права та/або суміжних прав з використанням мережі Інтернет, передбачених статтею 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права", але ці заходи не привели до припинення відповідного порушення, і при цьому власником веб-сайту дотримано вимоги частини четвертої статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Інші вимоги до звернення та документів, що додаються до нього, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Звернення про включення веб-сайту до національного переліку розглядається в порядку, передбаченому абзацом другим цієї частини. Під час розгляду перевіряються відомості, викладені у зверненні, а також за можливості ідентифікації контактних даних власника відповідного веб-сайту йому надсилається повідомлення з пропозицією про надання пояснень по суті наведених у зверненні доказів. Якщо під час розгляду звернення не вдалося встановити актуальні контактні дані (поштова адреса, адреса електронної пошти) власника веб-сайту, про внесення якого до переліку подано звернення, таке повідомлення не надсилається.

До національного переліку не можуть бути включені веб-сайти платформ спільного доступу до відео, аудіовізуальних медіа, друкованих та онлайн-медіа, які зареєстровані відповідно до Закону України "Про медіа".

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, виключає веб-сайт з національного переліку у таких випадках:

1) за рішенням суду, що набрало законної сили;

2) за заявою власника веб-сайту, за умови надання належних доказів усунення порушень, які стали причиною для включення такого веб-сайту до національного переліку;

3) в інших випадках, визначених порядком формування та ведення національного переліку.

Виключення веб-сайту з національного переліку за заявою власника веб-сайту на підставі, зазначеній у пункті 2 цієї частини, може бути здійснено щодо одного і того самого веб-сайту не більше двох разів протягом трьох календарних років.

{Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 145-VI від 18.03.2008 , № 2367-VI від 29.06.2010 , № 4316-VІ від 12.01.2012 , № 5481-VI від 06.11.2012 , № 2484-VIII від 03.07.2018 , № 139-IX від 02.10.2019 , № 199-IX від 17.10.2019 , № 286-IX від 12.11.2019 , № 1750-IX від 10.09.2021 , № 2518-IX від 15.08.2022 , № 2849-IX від 13.12.2022 ; в редакції Закону № 3136-IX від 30.05.2023 }