1. Основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування.
2. Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.
Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об’єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
{Частину другу статті 29 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 155-IX від 03.10.2019 }
{Частина друга статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 }
3. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
{Абзац перший частини третьої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 }
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
{Абзац другий частини третьої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 }
2) копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об’єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
{Абзац третій частини третьої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 }
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12 - 1 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.
{Частину третю статті 29 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2020 }
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги".
{Абзац частини третьої статті 29 в редакції Закону № 199-IX від 17.10.2019 }
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.
{Абзац частини третьої статті 29 діє до 1 січня 2019 року - див. абзац другий пункту 1 розділу II Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 }
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
{Частина третя статті 29 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 }
4. Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстави відмови приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру", у строк, що не перевищує строк, встановлений для їх надання.
{Абзац п'ятий частини четвертої статті 29 в редакції Законів № 199-IX від 17.10.2019 , № 4017-IX від 10.10.2024 }
{Частина четверта статті 29 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 }
5. Містобудівні умови та обмеження містять:
1) назву об’єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об’єкта;
1 - 1 ) ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);
{Частину п'яту статті 29 доповнено пунктом 1 - 1 згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 - щодо застосування див. пункт 7 розділу II}
2) інформацію про замовника;
3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);
{Пункт 4 частини п'яту статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 }
5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
7) мінімально допустимі відстані від об’єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
8) планувальні обмеження (охоронні зони пам’яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об’єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);
{Пункт 8 частини п'ятої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами № 199-IX від 17.10.2019 , № 2081-IX від 17.02.2022 }
9) охоронні зони об’єктів транспорту, зв’язку, інженерних комунікацій, відстані від об’єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж;
10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об’єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону).
{Частину п'яту статті 29 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2486-IX від 29.07.2022 }
Перелік зазначених умов є вичерпним.
Відомості, визначені пунктами 3, 4, 6-9 цієї частини, визначаються у містобудівних умовах та обмеженнях на підставі відомостей Державного земельного кадастру. Дія цього положення не поширюється на випадки, коли такі дані були встановлені містобудівною документацією до набрання чинності цим абзацом і відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру.
{Частину п'яту статті 29 доповнено абзацом згідно із Законом № 711-IX від 17.06.2020 }
{Частина п'ята статті 29 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 }
6. Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
{Частина шоста статті 29 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 }
{Частину сьому статті 29 виключено на підставі Закону № 199-IX від 17.10.2019 }
8. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.
Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням адміністративного суду.
Припинення дії містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом:
1) відкликання за заявою замовника;
2) скасування за рішенням адміністративного суду.
У разі скасування за рішенням адміністративного суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.
{Частина восьма статті 29 в редакції Закону № 1817-VIII від 17.01.2017 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 199-IX від 17.10.2019 ; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 }
9. Завдання на проектування об’єктів будівництва складається і затверджується замовником за погодженням із проектувальником.
10. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень об’єкта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
{Стаття 29 в редакції Закону № 5496-VI від 20.11.2012 }
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
Аналізуйте судовий акт: Надання одних містобудівних умов та обмежень на декілька земельних ділянок не суперечить закону, а тому є можливим (КАС/ВС у справі № 806/3365/17 від 30.06.2021)
Протистояння Державної архітектурно-будівельної інспекції та забудовників старе як саме існування ДАБІ.
Положення законодавства, які нечітко регулюють певні правовідносини або дають можливість диспозитивного вибору зазвичай тлумачаться ДАБІ не на користь забудовників.
У цій справі позивачу спочатку було видано одні містобудівні умови та обмеження на забудову двох суміжних земельних ділянок. Пізніше Державна архітектурно-будівельна інспекція дійшла висновку, що це суперечить закону, а тому скасувала видані містобудівні умови та обмеження, а також відповідні дозвільні документи.
Отож, у цій справі перед Верховним Судом постало питання про те, чи може бути надано одні містобудівні умови та обмеження на забудову декількох земельних ділянок. Читати повністю
Аналізуйте судовий акт: Якщо орган архітектури та містобудування НЕ навів законних підстав для відмови, суд має право зобов’язати цей орган видати заявнику містобудівні умови та обмеження (ВАСУ від 28 листопада 2017р. у справі № 826/20832/14)
Актуальна справа щодо прав суду втручатися у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування - Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при видачі необхідного для будівництва документу – «містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки».
Як правило, коли Департамент містобудування та архітектури НЕ бажає видавати «містобудівні умови та обмеження» він ставить перед заявником додаткові вимоги, які неможливо виконати або вперто не бачить виконання заявником цих вимог і на всі подальші звернення надає відписки. При оскарження такої протиправної вимоги надзвичайно важливе значення має кінцеве зобов’язуюче рішення для органу місцевого самоврядування, яке ухвалить суд. Адже, тільки визнання судом відмови у видачі містобудівних умов та обмежень протиправною та її скасування недостатньо для відновлення порушеного права заявника. Без наявності «на руках» цього документу відповідно до ст. 29 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" заявник в будь якому випадку не може розпочати будівництво (або реконструкцію).
Можливо два варіанти резулятивної частини рішення суду у такому випадку.
1) Розглянути повторно заяву про видачу містобудівних умов та обмежень у порядку та строки встановлені чинним законодавством, з урахуванням висновків суду наведених в мотивувальній частині;
2) Зобов’язати Департамент містобудування та архітектури видати заявнику містобудівні умови та обмеження;
Зрозуміло, що перший варіант не працює. Департамент містобудування та архітектури буде «розглядати» заяву повторно і знову відмовляти у видачі заявнику містобудівних умов та обмежень за надуманими причинами. Другий варіант більш ефективний, оскільки містить прямий припис для дій для органу місцевого самоврядування, проте багатьма вважається втручанням суду у дискреційні повноваження цього органу.
Ця справа розглядалася судами неодноразово і суди ухвалювали різні рішення протягом 3-х років. При цьому всі ці 3 роки заявник не міг здійснювати будівництво, що яскраво ілюструє ефективність українського правосуддя.
Насамкінець, ВАСУ ухвалою від 28 листопада 2017 р. залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким Департамент містобудування та архітектури зобов’язано видати замовник містобудівні умови та обмеження. При цьому питання, як швидко та чи виконає взагалі орган місцевого самоврядування таке рішення суду поки що залишається відкритим.
Необхідно підкреслити, що ВАСУ визнав виправданим втручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування саме тому, що цим органом під час судового розгляду НЕ наведено законних підстав для відмови заявнику у видачі містобудівних умов та обмежень.
Тому суд має право втрутитися у дискреційні повноваження цього органу з метою такого захисту прав заявника, який би унеможливлював його необхідність повторних звернень до суду з спірного питання.
Слід додати, що ВАСУ послався на рішення ВСУ від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, яким було сформульовано таку позицію у аналогічних справах.
Аналізуйте судовий акт: Рішення Адміністративного суду щодо зобовязання видачі містобудівних умов та обмежень (Окружний адміністративний суд м. Києва)
Суб’єкт господарювання подав позов до Департаменту архітектури та будівництва Київської міської державної адміністрації про визнання дій неправомірними повязаними з невидачою містобудівних умов та обмежень, та зобов’язати Департамент архітектури та містобудування КМДА видати суб’єкту господарювання містобудівні умови та обмеження по проект реконструкції будинку з дворовою прибудовою та підземним багаторівневим механізованим паркіногм.
Окружний адміністративний суд м.Києва в задоволення позову суб’єкту господарюванння відмовив повністю.
Апеляційний адміністративний суд м.Києва суб’єкту господарювання в апеляційній скарзі відмовив повністю та залишив Постанову суду першої інстанції в силі.
Вищий Адміністративний Суд України Постанову суду першої інстанції та Ухвалу Апеляційного адміністративного суду м.Києва скасував повністю та направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Окружний адміністративний суд м.Києва позов суб’єкта господарювання задовольнив частково та визнав дії Департаменту архітектури та містобудування КМДА про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень для здійснення проекту…. Неправомірними. Суд зобов’язав відповідача - департамент архітектури та містобудування Київської міської державної адміністрації видати суб’єкту господарювання містобудівні умови та обмеження для здійснення проекту реконструкції адміністративної будівлі з дворовою прибудовою та підземним механізованим багаторівневим паркінгом. Рішення суду набрало законної сили.
Інтереси позивача - суб’єкта господарювання в усіх судових інстанціях представляв адвокат О.І.Травянко. Законні права та інтереси позивача поновленні повністю.
Аналізуйте судовий акт: Єдиною підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудовника приписам містобудівної документації і це повинно бути підтверджено у суді (ВАСУ від 29 вересня 2016р. у справі № 522/6069/14-а)
На диво ВАСУ та і вся гілка адмінсудів прогресує у бік захисту прав громадян. Такі рішення цьому підтвердження. Позивач маючи у власності земельну ділянку із цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) і плануючи побудувати приватну садибу звернувся до відповідача за отриманням документу: «містобудівні умови та обмеження». Натомість отримав відмову у наданні МУО з підстав, що вказана земельна ділянка знаходиться у рекреаційно-курортній зоні, де не передбачено нове розміщення індивідуальної житлової забудови.
Позивач успішно оскаржив таку відмову, зокрема суди підкреслили, що єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні. Такої невідповідності в суді відповідачем доведено не було, адже земельна ділянка надавалась позивачу під забудову і проект землеустрою був затверджений рішенням органу місцевого самоврядування у 2005році, тобто пізніше ніж рішення про визначення меж реакційно-курортної зони. (2003р.) При цьому рішення про затвердження проекту землеустрою чинне.
ВАСУ також вдався до тлумачення дискреційних повноважень органу. Так зобов’язуючи відповідача видати МУО суд не порушує його дискреційних повноважень, оскільки підстава для відмови у видачі МУО єдина – невідповідність вимогам затвердженої містобудівної документації. В даному випадку реалізація відповідачем своїх дискреційних повноважень є не факт видачі/відмови МУО, а визначення змісту МУО. І саме в зміст МУО не може втручатись суд.