00.00.0000
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Стаття 30. Звільнення від відповідальності

1. Ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

2. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

3. Суб'єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною.

4. Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" ( 2782-12 ), "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ), "Про інформаційні агентства" ( 74/95-ВР ) та іншими.

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ": 

Аналізуйте судовий акт: Поширену на сторінці у мережі «Facebook» інформацію слід розцінювати лише як критику дій, спірний вислів, що є оціночним судженням, а не фактичним твердженням (Апеляційний суд м. Києва, Справа № 755/11966/16-ц, 22.02.17)

Предметом розгяду цієї справи стала позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «17 канал» до громадянина про захист ділової репутації. Свої вимоги мотивував тим, що 20 липня 2016 року на сторінці відповідача у загальнодоступній соціальній мережі «Facebook» поширив інформацію, в який, зокрема, містились така фраза «… першим на місці подій опинився так званий 17 канал - російсько-пропагандонський засіб дезінформації, фінансований «Сім'єю».

За твердженням позивача, оскільки зазначений пост був розміщений на сторінці відповідача - BogdanButkevych на веб-сайті «Facebook» у вільному доступі, то він був доведений до відома невизначеного кола осіб чим принижує його ділову репутацію.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва в задоволенні позову відмовлено. Апеляційним судом м. Києва це судове рішення залишено без змін. Відомості про касаційний розгляд справи відсутні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступного. Відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

З огляду на це, поширену на сторінці відповідача у загальнодоступній соціальній мережі «Facebook» інформації щодо позивача слід розцінювати лише як критику його дій, тобто, спірний вислів є оціночним судженням а не фактичним твердженням, які підлягають доведенню під час судового розгляду.

У зв’язку з цією справою доречно звернути увагу на прецедентну судову практику Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Так, рішенням від 21 лютого 2012 року у справі «Тушалп проти Туреччини» Європейський суд встановив, що навіть припускаючи, що висловлювання заявника могли були визнані провокативними, грубими та агресивними, вони становили оціночні судження. При цьому, Європейський суд підкреслив, що використання, навіть, «вульгарних фраз» само по собі не є визначальним в оцінці агресивного висловлювання, адже це може слугувати просто «стилістичним цілям», оскільки «стиль є частиною комунікації як форми вираження та як такий захищений разом зі змістом вираження».

Аналізуйте судовий акт: Позов про захист честі, гідності та ділової репутації не задоволений з огляду на те, що дії і твердження відповідача мали характер оціночних суджень і вчинялись стосовно публічної особи (ВССУ, справа № 569/568/15-ц, 15.03.17)

Предметом представленої сьогодні судової справи є позов про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, що був заявлений слідчим прокуратури області, який свого часу проводив розслідування кримінальної справи відносно чоловіка відповідачки.

Остання, за твердженням позивача, поширила стосовно нього у деяких Інтернет-виданнях інформацію, яка не відповідає дійсності, є недостовірною, порушує його особисті немайнові права - честь, гідність і ділову репутацію, та підлягає спростуванню з відшкодуванням моральної шкоди.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом в задоволенні позову відмовлено, з чим також погодився і ВССУ, виходячи з нижчевикладених позицій.

В подібних справах ситуація має розглядається судами під кутом того, чи мали місце в діях і твердженнях відповідача сповіщення про факти, або йдеться про оціночні судження відповідача, оскільки існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання доведенню не підлягає.

Законодавство розмежовує інформацію фактичного характеру, яка має бути доведена й оціночними судженнями, якими, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості (ст. 30 Закону України «Про інформацію»).

Другою важливою обставиною, що обумовила прийняття негативного для позивача рішення, було те, що така інформація стосувалась позивача, як публічної особи та його професійної діяльності на посаді слідчого прокуратури області, а тому публічна особа повинна бути готова до неї, оскільки межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.

Це, зокрема, випливає з Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.

У статтях 3, 4, 6 зазначеної Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: