Історія справи

Постанова ВСУ від 30.01.2024 року у справі №925/274/23
Постанова ВСУ від 30.01.2024 року у справі №925/274/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 925/274/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивача - Янович-Бунь І.Б. (адвокат),

відповідача - Войцеховський М.Ю. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Євсіков О.О., судді - Ходаківська І.П., Корсак В.А.)

від 30.10.2023

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"

до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

про визнання договору укладеним

та за зустрічним позовом Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"

про визнання договору укладеним,

Рух справи та короткий зміст заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу

1. У березні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради (далі - Підприємство) про визнання укладеним між Товариством та Підприємством договору на транспортування теплової енергії в редакції, викладеній позивачем.

2. Також у березні 2023 року Підприємство звернулось до суду першої інстанції із зустрічним позовом до Товариства про визнання договору на транспортування теплової енергії укладеним у редакції, запропонованій відповідачем за первісним позовом.

3. Господарський суд Черкаської області рішенням від 19.06.2023 у задоволенні позову Товариства про визнання договору укладеним відмовлено повністю. Зустрічний позов Підприємства задоволено. Визнано укладеним між Підприємством та Товариством договір на транспортування теплової енергії №100-ТР/2 в редакції, наведеній у зустрічному позові. Стягнуто з Товариства на користь Підприємства 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2023 заяву представника Підприємства про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з Товариства 266 036,57 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

5. Товариство оскаржило рішення та додаткове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

6. Підприємство подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заявило, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовно 3 750 доларів США у гривневому еквіваленті. Зробило заяву, що докази на підтвердження понесених витрат будуть надані протягом п`яти днів, з дня ухвалення рішення суду у порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

7. 02.10.2023 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.06.2023 - без змін.

8. Також 02.10.2023 суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства на додаткове рішення задовольнив частково, змінив додаткове рішення. Виклав резолютивну частину додаткового рішення в іншій редакції, зокрема, про часткове задоволення заяви Підприємства про ухвалення додаткового рішення та стягнення Товариства 102 849,20 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

9. 11.10.2023 Підприємство звернулось до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просив стягнути з Товариства 85 022, 00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

10. Заява обґрунтована тим, що під час апеляційного перегляду справи Підприємству було надано послуги з правничої допомоги загальною тривалістю 15 годин 30 хвилин, детальний опис яких наведено у звіті, на суму 85 022,00 грн, що становить гривневий еквівалент 2 325,00 доларів США. Такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок іншої сторони.

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

11. 30.10.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву задовольнив частково, стягнув з Товариства на користь Підприємства 32 911, 74 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти вимог заяви відмовив.

12. Додаткова постанова суду мотивована таким:

- позиція Підприємства у справі була сталою, сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається;

- інтереси Підприємства у цій справі як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції представляв один і той самий представник;

- наведені відповідачем у відзивах на апеляційні скарги доводи по суті є аналогічними викладеним ним в інших процесуальних документах, що подавались під час розгляду справи в суді першої інстанції;

- нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33 - 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19);

- розмір заявлених Підприємством витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 85 022,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у зазначеному розмірі;

- керуючись статтями 126 129 ГПК України справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяви відповідача у сумі 32 911,74 грн (відшкодуванню підлягають 6 годин роботи адвоката, з яких: за підготовку відзивів на апеляційні скарги - 4 години; за підготовку до судових засідань - 1 година; за підготовку проєкту заяви - 1 година, з урахуванням узгодженої сторонами ставки та курсу долара США).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу

13. 29.11.2023 Підприємство звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства на користь Підприємства 52 110,26 грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині додаткову постанову залишити без змін.

14. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням норм частин четвертої - шостої статті 126, частин п`ятої - сьомої та дев`ятої статті 129 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу з використанням критеріїв, передбачених частиною четвертою статті 126 ГПК України, без наявного клопотання іншої сторони - Товариства, і не врахував висновок щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

15. 12.01.2024 Товариство подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти доводів касаційної скарги.

16. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований тим, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, що було заявлено відповідачем до стягнення, є неспівмірним: зі складністю справи; виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг). Наведений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу суперечить обов`язковим критеріям реальності (дійсності та необхідності), розумності та обґрунтованості, а також неминучості, тому Північний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви Підприємства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

17. Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на таке.

18. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

19. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

20. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

21. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (пункт 106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.20222 у справі № 922/1964/21, на який посилається скаржник).

22. Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.219 у справі № 922/445/19 сформувала висновок, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

23. Отже, суд, керуючись критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 129 ГПК України, може з власної ініціативи не розподіляти витрати на правову допомогу повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

24. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, пункт 107 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.20222 у справі № 922/1964/21, на яку посилається скаржник).

25. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №357/380/20 сформувала висновок, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

26. Зміст частини третьої статті 141 ГПК України є аналогічним змісту частини п`ятої статті 129 ГПК України, керуючись якою суд з власної ініціативи може не розподіляти витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Тобто до критеріїв розподілу судових витрат, передбачених частиною п`ятою статті 129 ГПК України, відносяться: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (з урахуванням висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №357/380/20).

27. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції застосував критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, які передбачені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись якими суд має право не розподіляти витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення з власної ініціативи і дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на правову (правничу) допомогу не відповідає вказаним критеріям. А тому доводи скаржника щодо порушення статтей 126 129 ГПК України є необґрунтованими, адже судом було застосовано критерії розподілу судових витрат, які можуть бути ним застосовані з власної ініціативи, без клопотання іншої сторони.

28. Скаржник не навів інших підстав касаційного оскарження додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

2. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

3. Верховний Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що додаткова постанова суду ухвалена із додержанням норм процесуального права, тому підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" Черкаської міської ради залишити без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 у справі № 925/274/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко