Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 рокум. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКоротких О.А., суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Шатило Р.П,

за участю представників:

товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Термінал Бровари» (далі - Товариство) - Кічмаренка Д.В., Оджиковського В.О., Пантєєва І.О.,

Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ОДПІ) - Павловича Д.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства до ОДПІ, Броварського управління Державної казначейської служби України в Київській області (далі - УДКС) про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ),

в с т а н о в и л а:

Товариство звернулося до суду з позовом до ОДПІ та УДКС, у якому просило стягнути з Державного бюджету України через УДКС на його користь бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 9 714 772 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що ОДПІ, незважаючи на наявність судових рішень про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2012 року № 0004691503 (постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі № 810/596/13-а, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року), не подала органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми податку в розмірі 9 714 390 грн, що підлягає відшкодуванню Товариству з бюджету.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 1 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року, позов задовольнив частково: постановив стягнути з Державного бюджету України через УДКС на користь Товариства бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 9 714 390 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 9 липня 2015 року касаційну скаргу ОДПІ залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, ОДПІ звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить скасувати судові рішення у справі в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: положень підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 168/97-ВР).

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2013 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів, посилаючись на пункт 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дійшов висновку про те, що оскільки ОДПІ, незважаючи на визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2012 року № 0004691503 у судовому порядку, не подала органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетного відшкодування, висновок із зазначенням суми податку в розмірі 9 714 390 грн, що підлягає відшкодуванню Товариству з бюджету, дійшов висновку про необхідність стягнення зазначеної суми коштів з Державного бюджету України.

В ухвалі від 15 травня 2013 року, наданій на порівняння, Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, враховуючи обмеження, встановлене підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 16 688 грн 42 коп. за червень 2008 року з огляду на те, що ТОВ «Київ Житло-Інвест Менеджмент» мало менший обсяг оподатковуваних поставок, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (згідно з деклараціями, поданими позивачем у період з червня по грудень 2007 року та з січня по червень 2008 року), загальний обсяг оподатковуваних поставок ТОВ «Київ Житло-Інвест Менеджмент» за останні 12 календарних місяців становив 9473 грн.

Аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що касаційний суд ухвалив їх за різних фактичних обставин справ, установлених судами, у зв'язку з чим не можна дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Таким чином, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, то у задоволенні заяви ОДПІ слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відмовити.

Скасувати зупинення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2013 року.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.А. Коротких

Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда П.В. Панталієнко І.Л. Самсін М.І. Гриців В.Л. Маринченко О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький