Історія справи

Постанова ВП ВС від 28.11.2018 року у справі №383/2/17
Ухвала КЦС ВП від 03.10.2018 року у справі №383/2/17

Постанова

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 383/2/17

Провадження № 14-450 цс 18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача - ГудимиД.А.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула справу за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд), уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - уповноважена особа Фонду) на ліквідацію Публічного акціонерного товариства (далі також - ПАТ) «Імексбанк», ПАТ «Імексбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,- ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», про визнання протиправними дій і рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду як представника ПАТ «Імексбанк» на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 2 березня 2017 року, ухваленого суддею Бондаренко В. В. й ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 8 червня 2017 року, постановлену колегією суддів судової палати у цивільних справах у складі: ПисьменногоО.А., ЄгоровоїС.М., ГайсюкаО.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_3,

відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк», ПАТ «Імексбанк»;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк».

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 27 грудня 2016 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до Фонду і просила:

1.1. Визнати протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду щодо невключення позивача до списку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 35 000 грн;

1.2. зобов'язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї як вкладника ПАТ «Імексбанк», що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 35 000 грн;

1.3. Стягнути з Фонду на користь позивача 35 000 грн.

2. Мотивувала такими обставинами:

2.1. 21 січня 2015 року позивач уклала з ПАТ «Імексбанк» договір № 1010020114 про приєднання до публічного договору від 20 січня 2014 року № 1 банківського вкладу (депозиту) (далі - договір банківського вкладу), за умовами якого банк прийняв від неї грошові кошти у сумі 35 000 грн зі сплатою відсотків у розмірі 17 % річних і терміном повернення ? 24 квітня 2015 року.

2.2. Вклад позивачеві не повернутий, оскільки згідно з постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2015 року № 50 ПАТ «Імексбанк» віднесений до категорії неплатоспроможних, а на підставі цієї постанови 26 січня 2015 року Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 16, згідно з яким у ПАТ «Імексбанк» із 27 січня 2015 року запроваджена тимчасова адміністрація.

2.3. 23 квітня 2015 року Виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення № 84, яким продовжила строк тимчасової адміністрації та повноваження уповноваженої особи Фонду до 26 травня 2015 року включно.

2.4. 13 травня 2015 року позивач отримала лист про те, що договір банківського вкладу має ознаки нікчемності.

2.5. 16 травня 2016 року позивач подала заяву на ім'я директора Фонду про її включення до списку вкладників.

2.6. У листі від 14 липня 2016 року Фонд повідомив позивача про те, що відшкодування за її вкладом було отримане під час дії тимчасової адміністрації 30 квітня 2015 року у відділенні ПАТ «Укргазбанк», а інформація щодо її вкладу у загальному реєстрі вкладників ПАТ «Імексбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, - відсутня.

2.7. Позивач вказувала, що жодних виплат вона не отримувала, а тому звернулася до суду з вказаним позовом.

3. 26 січня 2017 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області ухвалою залучив до участі у справі уповноважену особу Фонду та ПАТ «Імексбанк» як співвідповідачів, а ПАТ «Укргазбанк» - як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. 2 березня 2017 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково:

4.1. Визнав протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду щодо невключення до списку Фонду позивача як вкладника ПАТ «Імексбанк», який має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 35 000 грн;

4.2. Зобов'язав уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ «Імексбанк», що має право на відшкодування коштів за вкладом у розмірі 35 000 грн за договором банківського вкладу;

4.3. В іншій частині позовних вимог відмовив.

5. Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивач набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому протиправно не була включена до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. У зв'язку з невключенням позивача до переліку вкладників і непередання такого переліку до Фонду суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з Фонду 35 000,00 грн як передчасної.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

6. 8 червня 2017 року Апеляційний суд Кіровоградської області ухвалою залишив рішення суду першої інстанції без змін.

7. Мотивував ухвалу тим, що позивач набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому протиправно не була включена до відповідного переліку вкладників. Через невключення позивача до переліку вкладників позовні вимоги у частині стягнення з Фонду на користь позивача 35 000 грн за договором банківського вкладу не можуть бути задоволені, оскільки є передчасними. Стосовно юрисдикції суд зазначив, що спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач звернувся за захистом прав, які виникли з цивільно-правової угоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 22 червня 2017 року уповноважена особа Фонду як представник ПАТ «Імексбанк» подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

9. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення й ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову через неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

10. 26 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 2 березня 2017 року й ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області від 8 червня 2017 року оскаржені, зокрема, з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. Уповноважена особа Фонду як представник ПАТ «Імексбанк» зазначає, що договір банківського вкладу є нікчемним, оскільки встановлено, що під час його укладення була здійснена операція безготівкового перерахування коштів з метою створення штучних підстав для отримання гарантованого відшкодування за рахунок Фонду.

12. Вказує, що 14 лютого 2017 року Печерський районний суд м. Києва постановив ухвалу у межах кримінального провадження № 1201516000000273, якою наклав арешт на кошти, що знаходяться на рахунках позивача. А відповідно до пункту 11 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) Фонд не відшкодовує кошти, що розміщені на рахунках, які перебувають під арештом за рішенням суду.

13. Стверджує, що спір стосовно включення до реєстру вкладників, який є підставою для відшкодування гарантованої суми вкладу за рахунок Фонду, має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, оскільки у цьому випадку виникають майнові вимоги не до банку-боржника, а до держави в особі Фонду.

(2) Позиції інших учасників процесу

14. 21 серпня 2017 року Фонд подав письмові пояснення щодо касаційної скарги, за змістом яких просить її задовольнити. Мотивує доводами, наведеними у касаційній скарзі.

15. Інші учасники процесу відзиви на касаційну скаргу не подали.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій

(1.1) Щодо належного відповідача у справі

16. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, у випадках, встановлених цим Законом (частина перша статті 3 і пункт 8 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

17. З дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (частина перша статті 36 Закону).

18. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку (пункт 1 частини другої статті 37 Закону).

19. З моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та є самостійним суб'єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.Тому у цивільному спорі щодо неналежності виконання банком зобов'язань за договором банківського вкладу після початку процедури виведення Фондом банку з ринкуналежним відповідачем є банк, а не Фонд.

20. Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку(пункт 17 частини першої статті 2 Закону).

21. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (частина третя статті 37 Закону).

22. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (частина восьма статті 35 Закону).

23. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

24. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

25. Оскільки уповноважена особа Фонду є працівником Фонду та діє від імені банку в межах повноважень Фонду, така особа у цивільному процесі за позовом до банку може виступати представником банку та не має самостійної процесуальної дієздатності(див. також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 84-93 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15-ц). Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що до уповноваженої особи Фонду вимоги позивача звернені бути не можуть.

26. У цивільному процесі уповноважена особа Фонду є неналежним відповідачем у справах як за позовом до Фонду, працівником якого є ця особа, так і за позовом до банку, від імені якого в межах повноважень Фонду вона діє.

27. Підписуючи та подаючи апеляційну та касаційні скарги у справі № 383/2/17, уповноважена особа Фонду діяла як представник банку, використовуючи його печатку для засвідчення власного підпису на скаргах.

28. Все вищевказане дає підстави для висновку про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, залучивши уповноважену особу Фонду співвідповідачем у цивільному спорі.

29. Оскільки саме Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом (частина перша статті 26 Закону), а вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом (частина друга вказаної статті), належним відповідачем за позовними вимогами щодоправа на виплату гарантованої державою суми такого відшкодування є Фонд.

(1.2) Щодо юрисдикції суду

30. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, до адміністративних судів могли бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

31. Пункт 1 частини першої статті 3 КАС України у вказаній редакції визначав справою адміністративної юрисдикції публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

32. За правилами частини першої статті 17 КАС України у зазначеній редакції юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

33. Пункт 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачає, що публічно-правовим є, зокрема, спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

34. Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

35. ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

36. ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

37. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

38. Закон установлює правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулює відносини між Фондом, банками, НБУ, визначає повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

39. Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

40. Згідно з частиною другою статті 6 Закону Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

41. Перелік функцій, що їх виконує Фонд, наведений у частині другій статті 4 Закону, згідно з якою Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).

42. Отже, Фонд створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

43. Предметом спору у цій справі є, зокрема, стягнення з Фонду 35 000 грн.

44. Відповідно до частини першої статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

45. Згідно з частиною першою статті 27 Закону уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

46. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення ним банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду (частина третя статті 27 Закону).

47. Відповідно до частини першої статті 28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

48. Велика Палата Верховного Суду вважає, що правовідносини між Фондом і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер.

49. У цих правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо гарантованої державою виплати відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна). А тому у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду.

50. З огляду на це Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими доводи стосовно публічно-правового характеру відносин Фонду з позивачем з приводу відшкодування гарантованої суми банківського вкладу.

51. Отже, спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов'язаний із виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства (див. висновки ВеликоїПалати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 6 червня 2018 року у справах № П/811/3526/15, № 813/6392/15, № 818/377/16, № 804/15159/15, № 815/863/16).

52. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами касаційної скарги про те, що ця справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

54. Згідно з частиною першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19 - 22 цього кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

55. Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції порушили правила юрисдикції, а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково: рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 2 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 8 червня 2017 рокускасувати, а провадження у справі - закрити.

(3) Висновки щодо застосування норм права

56. Уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку(пункт 17 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

57. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (частина третя статті 37 Закону).

58. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку (частина восьма статті 35 Закону).

59. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

60. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

61. Оскільки уповноважена особа Фонду є працівником Фонду та діє від імені банку в межах повноважень Фонду, така особа у цивільному процесі за позовом до банку може виступати представником банку та не має самостійної процесуальної дієздатності(див. також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 84-93 постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 559/1777/15-ц).

62. У цивільному процесі уповноважена особа Фонду є неналежним відповідачем у справах як за позовом до Фонду, працівником якого є ця особа, так і за позовом до банку, від імені якого в межах повноважень Фонду вона діє.

63. Оскільки саме Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом (частина перша статті 26 Закону), а вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладом (частина друга вказаної статті), належним відповідачем за позовними вимогами щодоправа на виплату гарантованої державою суми такого відшкодування є Фонд.

Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», подану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 2 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 8 червня 2017 року задовольнити частково.

2. Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 2 березня 2017 року й ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 8 червня 2017 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоО.С.Ткачук В.С.КнязєвВ.Ю.Уркевич Л.М.ЛобойкоО.Г.ЯновськаПовний текст постанови підписаний 28 грудня 2018 року.