Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 175/2166/17

Провадження № 11-1321апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача ЗолотніковаО.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпровської міської виборчої комісії Дніпропетровської області (далі - Дніпровська МВК) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року (суддя Богданенко І. Ю.) у справі № 175/2166/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дніпровської МВК про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання утриматись від вчинення дій та

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дніпровської МВК, у якому просив:

- визнати протиправними дії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо скликання та проведення 26 травня 2017 року зборів виборців багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Дніпропетровської міської ради;

- визнати протиправними та скасувати рішення, прийняті 26 травня 2017 року зборами виборців багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів Дніпропетровської міської ради та оформлені протоколом зборів виборців цього округу від 26 травня 2017 року № 1;

- зобов'язати Дніпровську МВК утриматись від прийняття у ОСОБА_6 як офіційного представника ініціативної групи або будь-яких інших осіб відповідного повідомлення, протоколу та будь-яких інших документів, пов'язаних з відкликанням депутата Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою.

Разом з позовом ОСОБА_3 подав клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому просив суд заборонити Дніпровській МВК:

- скликати засідання комісії для організації перевірки дотримання вимог статей 38-40 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» під час ініціювання відкликання депутата Дніпровської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою, правильність оформлення підписних листів, кількість підписів, що встановлена частиною першою статті 40 цього Закону;

- із залученням органів ведення Державного реєстру виборців здійснювати перевірку достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, та із залученням правоохоронних органів - вибіркову перевірку їхніх підписів стосовно відкликання депутата Дніпровської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою;

- узагальнювати підсумки збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата Дніпровської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою, шляхом складання відповідного протоколу;

- приймати та подавати рішення про звернення до вищого керівного органу Політичної партії «Об'єднання «Самопоміч» щодо відкликання депутата Дніпровської міської ради ОСОБА_3 за народною ініціативою.

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області ухвалою від 23 червня 2017 року відкрив провадження в цій справі в порядку Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а іншою ухвалою за цією ж датою задовольнив клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ухвалою від 01 грудня 2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської МВК на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року про забезпечення адміністративного позову на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 189 КАС України та визначив, що судом апеляційної інстанції в цій справі є Апеляційний суд Дніпропетровської області.

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Дніпровська МВК подала касаційну скаргу, в якій зазначила, що в клопотанні про забезпечення позову позивач посилався на статті 49, 117 КАС України. У свою чергу суд першої інстанції при постановленні ухвали про забезпечення адміністративного позову також керувався нормами КАС України, а саме статтями 117, 118, 160, 165 цього Кодексу. На думку скаржника, оскільки відповідачем у цій справі є Дніпровська МВК, спір з якою з огляду на норми статті 17 КАС України пов'язаний з виборчим процесом, ця справа повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25 січня 2018 рокувідкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 25 жовтня 2018 року передав її на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв'язку з оскарженням учасником справи судових рішень з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 листопада 2018 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи згідно з пунктом 3 частини першої статті 345 КАС України.

На час розгляду справи позивач та решта відповідачів відзивів (заперечень) на касаційну скаргу не надіслали.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Дніпровської МВК на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року про забезпечення адміністративного позову на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 189 КАС України та відповідно до статті 291 ЦПК України визначив, що судом апеляційної інстанції в цій справі є Апеляційний суд Дніпропетровської області. При цьому такий висновок суддя апеляційного адміністративного суду обґрунтував тим, що прийняття ухвали в цивільній справі унеможливлює її апеляційний перегляд у порядку адміністративного судочинства Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом за нормами КАС України.

Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованим цей висновок суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

За приписами статті 291 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційним судом)апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до вимог частини першої статті 184 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали апеляційним судом) судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Згідно із частиною п'ятою статті 189 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо справа не підлягає апеляційному розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, у червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Дніпровської МВК про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання утриматись від вчинення дій у порядку КАС України. Разом з позовом ОСОБА_3 відповідно до статті 117 КАС України подав клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року провадження в цій справі було відкрито в порядку ЦПК України, проте іншою ухвалою цього ж суду від 23 червня 2017 року задоволено клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову в порядку КАС України.

З наведеного вбачається, що апеляційна скарга Дніпровської МВК на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року про забезпечення адміністративного позову, постановлену в цивільній справі,була подана без дотримання вимог, установлених частиною першою статті 184 КАС України, тому висновок Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на вказану вище ухвалу є обґрунтованим.

У подальшому ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2017 року було скасовано ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року про відкриття провадження у справі та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 січня 2018 року позовну заяву було повернуто ОСОБА_3 на підставі пункту 6 частини третьої статті 108, частини п'ятої статті 172 КАС України (у редакції, чинній на час подання позову) та частини п'ятої статті 273 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) у зв'язку з непідсудністю справи Дніпропетровському районному суду Дніпропетровської області, оскільки місцезнаходження Дніпровської МВК (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75) не є територією Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19 січня 2018 року задоволено клопотання Дніпровської МВК та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2017 року.

За нормами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято судом апеляційної інстанції з додержанням норм процесуального права, а висновків цього суду скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Дніпровської міської виборчої комісії Дніпропетровської області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Н.П. Лященко

С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л.І. Рогач

Д. А. Гудима І.В. Саприкіна

О. Р. Кібенко О.М. Ситнік

В. С. Князєв О.С. Ткачук

Л. М. Лобойко В.Ю. Уркевич

О.Г.Яновська