Історія справи

Постанова ВП ВС від 21.11.2018 року у справі №9901/623/18
Ухвала КАС ВП від 13.06.2018 року у справі №9901/623/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 9901/623/18

Провадження № 11-901заі18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.

розглянула в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та часткове скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2018 року (судді Бучик А. Ю., Гімон М. М., Мороз Л. Л., Коваленко Н. В., Кравчук В. М.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У червні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:

- скасувати рішення ВККС від 27 березня 2018 року № 44/ко-18 в частині визначення, що суддя Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді набрав 636,3 бала; визнання судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді; про рекомендування Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) розглянути питання про звільнення з посади судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3;

- залишити без змін указане рішення в частині складання тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, а також складання анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання суддею Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3.;

- зобов'язати ВККС прийняти рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання відносно судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3 у зв'язку з прийнятою та задоволеною ВРП заявою судді ОСОБА_3 про відставку.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про неповноважність складу Комісії, яка приймала оскаржуване рішення від 27 березня 2018 року № 44/ко-18 та провела його кваліфікаційне оцінювання, оскільки один з її членів брав участь у прийнятті як рішення від 26 травня 2016 року № 267/ко-16 за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання позивача, так і оскаржуваного в цій справі рішення від 27 березня 2018 року № 44/ко-18, при цьому член колегії робив протилежні висновки у цих двох рішеннях.

3. Позивач не погодився з тим, що за результатом кваліфікаційного оцінювання він набрав 636,3 бала зазначив, що оскаржуване рішення ВККС не містить посилань на визначені законом підстави його ухвалення та вважає безпідставним висновок ВККС щодо його невідповідності займаній посаді.

4. Також указав на те, що кваліфікаційне оцінювання щодо нього повинно бути зупинене, оскільки 29 травня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до ВРП із заявою про відставку, яку ВРП прийняла і задовольнила 05 червня 2018 року.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

5. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 02 липня 2018 року відмовив у задоволенні позову.

6. Суд мотивував своє рішення тим, що Комісія наділена виключною компетенцією стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, спірне рішення прийнято колегіально за внутрішнім переконанням членів Комісії і суд не вправі підміняти собою цей орган. Також суд зазначив, що у 2016 та 2018 роках ОСОБА_3 проходив процедури кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, що мають різне правове підґрунтя, організаційне забезпечення, передбачені різними законодавчими актами, які встановлюють відмінні процедури, етапи та наслідки проведення, та указав на відсутність передбачених Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» підстав для зупинення проведення кваліфікаційного оцінювання позивача.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

7. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2018 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

8. Скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що склад Комісії, який приймав оскаржуване рішення, був неповноважним з огляду на те, що один з її членів брав участь у колегії ВККС як при проходженні ОСОБА_3 первинного кваліфікаційного оцінювання у 2016 році, так і при проходженні ним кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді у 2018 році. Зазначає, що за аналогією закону такий член ВККС не мав права брати участі у прийнятті рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання, проведеного у 2018 році. При цьому вважає помилковими посилання суду на те, що зазначені процедури кваліфікаційного оцінювання є відмінними, передбачені різними нормативно-правовими актами, мають різне правове підґрунтя і організаційне забезпечення, оскільки після перепідготовки позивача у школі суддів ВККС повинна була призначити повторне оцінювання і провести його за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання, а не призначати нове.

9. Також, на переконання апелянта, помилковим є висновок суду попередньої інстанції про виключність компетенції Комісії щодо оцінювання кандидата на посаду судді і про неможливість вирішення судом питання обґрунтованості її оцінки відповідності кандидата визначеним у законі критеріям. Зазначає, що членами Комісії не обґрунтовано мотивів, за яких він набрав 636,3 бала, тому вважає безпідставним її висновок про визнання ОСОБА_3 таким, що не відповідає займаній посаді.

Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги

10. ВККС подала відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції - без змін. Відповідач вважає обґрунтованим висновок суду про те, що Комісія прийняла спірне рішення колегіально за внутрішнім переконанням її членів, з дотриманням процедури кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді та відповідно до вимог Конституції і законів України.

Рух апеляційної скарги

11. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 27 серпня 2018 року відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2018 року та призначила справу до розгляду у судовому засіданні у порядку письмового провадження без виклику її учасників на 24 жовтня 2018 року.

Обставини справи

12. ВККС рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначила кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді, зокрема і судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3

13. За результатами першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Іспит» позивач набрав 139,3 бала, з яких 78,3 - за складання анонімного письмового тестування та 61 бал - за виконання практичного завдання. Також позивач пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

14. Відповідно до рішення Комісії від 03 березня 2018 року № 44/зп-18 позивача допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

15. 27 березня 2018 року ВККС провела з позивачем співбесіду, під час якої обговорила питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.

16. Відповідно до рішення ВККС від 27 березня 2018 року № 44/ко-18 ОСОБА_3 за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 636,3 бала та визнаний таким, що не відповідає займаній посаді. Цим же рішенням Комісія рекомендувала ВРП розглянути питання про звільнення з посади судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3

17. Не погодившись із таким рішенням, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

20. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.

21. За правилами частин першої, другої та п'ятої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

22. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

23. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

24. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

25. Відповідно до частини першої статті 85 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС.

26. Комісія рішенням від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення), а рішенням від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 затвердила Порядок проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання (далі - Порядок).

27. За змістом пунктів 1, 2 і 4 глави 6 розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

28. Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

29. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.

30. У пункті 5 глави 6 розділу ІІ Положення визначено максимально можливий бал оцінювання за кожним із критеріїв, зокрема: за критерієм компетентності - 500 балів (у т. ч. професійна компетентність - 300 балів, особиста компетентність - 100 балів, соціальна компетентність - 100 балів), за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.

31. Пунктами 10 та 11 розділу V Положення встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді.

32. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимального можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен із критеріїв бала, більшого за 0.

33. Згідно з положеннями частин другої і третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).

34. Рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

35. Порушуючи питання про часткове скасування спірного рішення ВККС, позивач наполягає на безпідставності і необґрунтованості її висновків щодо набрання ОСОБА_3 636,3 бала за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, що є недостатнім для визнання його таким, що відповідає займаній посаді.

36. Водночас в апеляційній скарзі позивач висловив незгоду з висновками суду попередньої інстанції про виключність компетенції ВККС щодо оцінювання кандидата на посаду судді і неприпустимість втручання суду у реалізацію цим органом його дискреційних повноважень.

37. ВеликаПалата Верховного Суду у своїх рішеннях неодноразово висловлювала правову позицію з приводу меж судового розсуду при наданні юридичної оцінки діям та рішенням ВККС під час вирішення цим органом питання відповідності судді (кандидата на посаду судді) визначеним у законі критеріям у ході кваліфікаційнго оцінювання (зокрема, постанови від 27 березня, 25 квітня, 12, 26 червня, 18 вересня 2018 року у справах № П/800/409/17, № 800/328/17, № 800/248/17, № 800/264/17, № 800/354/17 відповідно).

38. Так, Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що установлена легітимна мета дій Комісії щодо з'ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.

39. Вмотивованість кожного критерію та його елементів з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена Комісії і ВККС в цілому Закон не передбачає, оскільки це є способом прийняття рішення, тобто способом реалізації владних управлінських функцій.

40. Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

41. Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

42. Вирішуючи спір, суд попередньої інстанції правильно зазначив, що оцінка критеріїв компетентності, професійності та доброчесності, яка має на меті визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, покладена на членів ВККС і ґрунтується на засадах рівноправності та співпричетності у прийнятті рішення. Повноваження Комісії стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та виключною компетенцією його як уповноваженого колегіального органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою.

43. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи апелянта з приводу можливості суду втручатися у розсуд членів ВККС при визначенні ними оцінки відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям, визначеним у законі.

44. Водночас зі змісту спірного рішення убачається, що воно містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

45. У справі встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_3 із можливих 1000 балів набрав 636,3 бала, у тому числі: за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) - 371,3 бала, за критерієм професійної етики - 130 балів, за критерієм доброчесності - 135 балів.

46. Оскільки набрана позивачем кількість балів є меншою за 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, то висновок ВККС про невідповідність судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3 є таким, що відповідає вимогам закону.

47. Стосовно посилань скаржника на те, що склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити, оскільки один з її членів брав участь і у прийнятті Комісією рішення щодо ОСОБА_3 у 2016 році за результатами проходження ним первинного кваліфікаційного оцінювання, і при прийнятті оскаржуваного в цій справі рішення ВККС від 27 березня 2018 року, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

48. Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» викладено у новій редакції Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів для підтвердження їх здатності відправляти правосуддя.

49. Відповідно до пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» ВККС забезпечує проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах.

50. Якщо за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання можливість здійснення суддею правосуддя у відповідному суді не підтверджена, він відстороняється від здійснення правосуддя та направляється для перепідготовки до Національної школи суддів України із подальшим проведенням повторного кваліфікаційного оцінювання. Непідтвердження можливості здійснення правосуддя у відповідному суді за результатами повторного кваліфікаційного оцінювання є підставою для висновку ВККС про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.

51. На виконання вимог підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону ВККС прийняла рішення від 22 березня 2016 року № 17/зп-16 про проведення протягом квітня - червня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів, затвердила графік його проведення та перелік завдань для проведення анонімного письмового тестування.

52. 26 травня 2016 року ВККС у складі колегії: ПатрюкаМ.В., БутенкаВ.І., ВасиленкаА.В. прийняла рішення № 267/ко-16, яким визнала суддю Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3 таким, що не підтвердив можливості здійснювати правосуддя у відповідному суді, відсторонила його від здійснення правосуддя до проходження повторного кваліфікаційного оцінювання та направила до Національної школи суддів України для перепідготовки. Також зазначеним рішенням Національній школі суддів України доручено провести перепідготовку судді ОСОБА_3 до 22 вересня 2016 року та зобов'язано її надати звіт про результати її проходження. Вирішено провести повторне кваліфікаційне оцінювання позивача відповідно до абзацу другого пункту 5.10 Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, затвердженого рішенням ВККС від 21 жовтня 2015 року № 67/зп-15 (далі - Порядок № 67/зп-15).

53. 30 вересня 2016 року набрали чинності закони України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та

№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

54. У зв'язку з цим у дію вступило правило, передбачене підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, за яким з дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» має бути оцінена у визначеному законом порядку відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п'ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності указаним Законом.

55. При цьому відповідність займаній посаді оцінюється колегіями ВККС в порядку, визначеному Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС (пункт 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

56. На виконання зазначених вимог ВККС рішенням від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначила кваліфікаційне оцінювання 999 суддів місцевих та апеляційних суддів на відповідність займаній посаді, у тому числі судді ОСОБА_3

57. 27 березня 2018 року ВККС у складі колегії: МакарчукаМ.А., ВасиленкаА.В., ВесельськоїТ.Ф., ПрилипкаС.М. ухвалила оскаржуване у цій справі рішення

№ 44/ко-18, відповідно до якого визнала позивача таким, що не відповідає займаній посаді, та рекомендувала ВРП розглянути питання про його звільнення.

58. Таким чином, суд попередньої інстанції правильно зауважив, що первинне кваліфікаційне оцінювання, пройдене позивачем у 2016 році відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» на підставі рішення ВККС від 22 березня 2016 року № 17/зп-16, і кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, призначене Комісією на виконання вимог підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яке позивач пройшов у 2018 році, є самостійними процедурами, які мають різне правове підґрунтя, організаційне забезпечення та наслідки проведення.

59. При цьому за правилами частин першої та другої статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» член ВККС не має права брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член ВККС повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання. Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.

60. За змістом наведеної норми права, обставинами, які унеможливлюють участь члена Комісії у розгляді питання та ухваленні рішення, є наявність даних про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.

61. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач ставив перед Комісією питання про відвід будь-кого із членів колегії ВККС та указував на існування якоїсь із наведених підстав до початку розгляду питання. Сама ж Комісія при ухваленні спірного рішення наявності таких не вбачала.

62. З урахуванням наведених правових норм та установлених обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про необґрунтованість доводів позивача щодо неповноважності складу членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання та ухвалив спірне рішення.

63. В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на пункт 21 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також норми Порядку, зазначає, що після перепідготовки у Національній школі суддів України ВККС повинна була призначити повторне оцінювання і провести його за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання, а не призначати нове.

64. Однак, ураховуючи зміст позовних вимог, оцінка дій ВККС щодо призначення та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді не входить до меж розгляду цієї справи. У позові не ставилося питання про визнання таких дій відповідача неправомірними та про зобов'язання Комісії завершити кваліфікаційне оцінювання за відповідною процедурою. Також не оскаржувалися і дії ВККС щодо включення позивача до списку суддів, стосовно яких рішенням ВККС від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено оцінювання на відповідність судді займаній посаді вже за іншою процедурою.

65. ТакожВелика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у частині зобов'язання ВККС прийняти рішення про зупинення кваліфікаційного оцінювання відносно судді Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_3 у зв'язку з прийнятою та задоволеною ВРП заявою судді про відставку, оскільки кваліфікаційне оцінювання після прийняття відповідачем спірного рішення є завершеним і не може бути зупинене. Водночас суд звернув увагу на відсутність передбачених Законом підстав для зупинення кваліфікаційного оцінювання.

66. Зазначення ж у спірному рішенні рекомендації ВРП звільнити суддю ОСОБА_3 із займаної посади не обумовлює виникнення, зміну чи припинення прав для позивача, оскільки на цьому етапі ВККС не вирішує і не може вирішувати питання щодо подальшого виконання суддею професійних обов'язків. Це компетенція ВРП і рішення саме цього органу може мати юридичні наслідки для судді.

67. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду акцентує увагу на тій обставині, що ВРП 05 червня 2018 року розглянула матеріали про звільнення суддів з посад за загальними обставинами й ухвалила звільнити у зв'язку з поданням заяви про відставку, зокрема, ОСОБА_3 з посади судді Апеляційного суду міста Києва.

68. Ураховуючи те, що позивач скористався своїм правом на звільнення у відставку з посади судді Апеляційного суду міста Києва і ВРП прийняла позитивне рішення з цього приводу, висновки ВККС про невідповідність ОСОБА_3 займаній посаді із рекомендацією ВРП розглянути питання про звільнення його з цієї посади не створюють для позивача правових наслідків.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

69. Оцінюючи установлені під час вирішення спору обставини, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що немає правових підстав для визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача.

70. Згідно зі статтею 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

71. ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального права, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, а тому підстав для його скасування та ухвалення нового рішення немає.

Висновки щодо розподілу судових витрат

72. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

73. ОскількиВелика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 316, 322 КАС, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.С. КнязєвСудді: Н.О. Антонюк Н.П. Лященко С. В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.С. Золотніков О.С. Ткачук О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко