Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2018 року у справі №826/12964/17
Постанова ВП ВС від 16.01.2019 року у справі №826/12964/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 826/12964/17

Провадження № 11-1171апп18

ВеликаПалата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В.С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Леверідж» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_3, про визнання протиправними дій, скасування постанови та повідомлення

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Леверідж» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року (суддя Добрівська Н А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (судді Сорочко Є. О., Земляна Г. В., Ісаєнко Ю. А.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Леверідж» (далі - ТОВ «ФК «Леверідж») звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати дії заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Ярушевської І. І. протиправними та скасувати постанову про перевірку виконавчого провадження від 05 липня 2017 року № 53928828;

- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ДуманськоїА.Л. протиправними та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 05 липня 2017 року № 20.1/53928828/3.

2. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач діяв поза межами повноважень, визначених Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», оскільки боржник у виконавчому провадженні має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця лише в судовому порядку, проте не наділений правом оскаржити їх до начальника відділу. Крім того, на переконання позивача, помилковими є наведені в спірній постанові та повідомленні висновки про те, що виконавче провадження було відкрите за заявою неналежної сторони, як підстави для його закриття. Також позивач наголосив на тому, що спірна постанова не містить усіх відомостей, які мають бути в ній відображені відповідно до пункту 7 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, а повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання направлено з порушенням передбаченого законом строку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 24 жовтня 2017 року задовольнив клопотання представника ОСОБА_3 і закрив провадження в адміністративній справі, зазначивши, що спір у ній стосується виконання виконавчого листа, виданого судом у цивільній справі, а тому для захисту своїх прав позивач повинен звернутися до суду, який видав такий виконавчий лист.

4. Київський апеляційний адміністративний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції і своєю ухвалою від 28 листопада 2017 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року залишив без змін.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування зазначених ухвал судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

6. Зазначає, що спір у цій справі повинен розглядатися судом адміністративної юрисдикції, оскільки ТОВ «ФК «Леверідж» не є стягувачем у виконавчому провадженні № 53928828, у межах якого прийнято оскаржувані рішення, і не має можливості захистити свої права в порядку цивільного судочинства.

Позиція інших учасників справи

7. Представник ОСОБА_3 подав заперечення (відзив) на касаційну скаргу позивача, у яких просить залишити ухвали судів попередніх інстанцій без змін. Вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що ТОВ «ФК «Леверідж» не є стягувачем у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 березня 2016 року № 344/2268/2013, оскільки відповідно до судових рішень, ухвалених у справі № 344/2268/13-ц, які набрали законної сили, стягувача за вказаним виконавчим документом замінено з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Леверідж». З цих підстав вважає, що заявлений позивачем позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства тим судом, яким видав виконавчий лист.

Рух касаційної скарги

8. Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 12 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «ФК «Леверідж».

9. На підставі підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року, справу прийняв до провадження суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та призначив її до розгляду.

10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 вересня 2018 року передав зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, а саме у зв'язку з тим, що учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

11. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 16 жовтня 2018 року прийняла та призначила цю справу до розгляду у порядку письмового провадження без виклику її учасників.

Установлені обставини справи

12. Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 травня 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитними договорами від 28 грудня 2006 року та 23 березня 2007 року у загальному розмірі 21844465,74 грн.

13. 16 липня 2014 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Інформаційно-конультативний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» (далі - ТОВ «ІКЦРП») укладено договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ «ІКЦРП» отримало право вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3

14. У подальшому, 16 липня 2016 року між ТОВ «ІКЦРП» та ТОВ «ФК «Леверідж» укладено договір відступлення права вимоги, за яким ТОВ «ФК «Леверідж» отримало право вимоги за цими договорами.

15. 23 березня 2016 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області за заявою ПАТ «УкрСиббанк» видав виконавчий лист № 344/2268/2013 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 21 844 465 грн 74 коп. заборгованості за кредитними договорами.

16. 20 квітня 2016 року головний державний виконавець відкрив виконавче провадження за № 50879215 з примусового виконання цього виконавчого листа.

17. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02 червня 2016 року в справі № 344/5935/16-ц, яка набрала законної сили 13 червня 2016 року, визнані неправомірними дії головного державного виконавця та скасована постанова про відкриття виконавчого провадження від 20 квітня 2016 року ВП № 50879215 у зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

18. 19 липня 2016 року на підставі зазначеної ухвали начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (далі - ВПВС Департаменту ДВС) Міністерства юстиції України виніс постанову згідно з якою скасував постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Івано-Франківським міським судом про стягнення з боржника ОСОБА_3 заборгованості.

19. Цього ж дня державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті цього виконавчого провадження в зв'язку з пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

20. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року у справі № 344/2268/13-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2016 року, на підставі заяви ТОВ «ФК «Леверідж» змінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні № 50879215 за цим виконавчим документом з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Леверідж».

21. 23 серпня 2016 року представник ТОВ «ФК «Леверідж» знову звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 344/2268/2013, виданого Івано-Франківським міським судом 23 березня 2016 року.

22. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2016 року в справі № 344/2268/13-ц, яку залишив без змін Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 24 жовтня 2016 року, у задоволенні зазначеної заяви відмовлено.

23. Відмовляючи у задоволенні заяви, суди мотивували свої висновки тим, що повторно це питання не може вирішуватися судом, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні відбулася з виконання конкретного виконавчого документа, тобто визначено особу, яка має право вимоги, незалежно від звернення цього документа до примусового виконання.

24. 27 квітня 2017 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до ВПВС Департаменту ДВС Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення (відкриття виконавчого провадження).

25. 13 травня 2017 року за результатом розгляду цієї заяви винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53928828 з виконання виконавчого листа № 344/2268/2013, виданого Івано-Франківським міським судом 23 березня 2016 року. Цього ж дня винесено постанову про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_3

26. Однак постановою начальника ВПВС Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 05 липня 2017 року скасовано зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження № 53928828 з тих мотивів, що виконавчий лист пред'явлено ПАТ «УкрСиббанк», який не є стягувачем за цим виконавчим документом.

27. Відповідно до повідомлення від 05 липня 2017 року №20.1/53928828/3 виконавчий лист повернуто стягувачу без виконання.

28. Вважаючи незаконною постанову від 05 липня 2017 року про перевірку виконавчого провадження № 53928828 та повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, ТОВ «ФК «Леверідж» звернулося до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

29. Відповідно до частини першої статті 181 КАС (у редакції, чинній на час оскарження рішень органів ДВС до суду) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

30. Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час оскарження рішень органів ДВС до суду) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

31. За правилами статті 383 і частини другої статті 384 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК; у редакції, чинній на час оскарження рішень органів ДВС до суду) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

32. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи

33. Аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що юрисдикція спорів про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених на виконання судових рішень, залежить, зокрема, від суду, який видав виконавчий документ, при цьому, якщо закон установлює інший, ніж за правилами адміністративного судочинства, порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду таких скарг.

34. Оскільки суди попередніх інстанцій установили, що предметом спору у цій справі є дії та рішення органів державної виконавчої служби, пов'язані з виконанням виконавчого листа, виданого відповідно до норм ЦПК Івано-Франківським міським судом 23 березня 2016 року за результатом розгляду цивільної справи № 344/2268/13-ц, то їх висновки про те, що розгляд порушуваних позивачем питань віднесений до юрисдикції суду, який видав виконавчий документ, а не адміністративного суду, є правильними.

35. Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що ТОВ «ФК «Леверідж» не має можливості захистити свої права в порядку, передбаченому ЦПК, оскільки не є стороною виконавчого провадження, є необґрунтованими.

36. Зазначене питання вирішувалося судами у справі № 344/2268/13-ц за результатом розгляду заяви ТОВ «ФК «Леверідж» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

37. Як установлено у справі, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2016 року, замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 344/2268/2013, який видав Івано-Франківський міський суд 23 березня 2016 року, з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «ФК «Леверідж».

38. Суди попередніх інстанцій правильно вважали, що при виконанні цього виконавчого документасуд, який його видав, вже здійснив заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником, тобто ТОВ «ФК «Леверідж» набув статусу сторони виконавчого провадження.

39. Отже, наведені у касаційній скарзі доводи позивача про те, що він, не будучи учасником виконавчого провадження, правильно звернувся з цим позовом до суду адміністративної юрисдикції, є хибними.

40. На думку Великої Палати Верховного Суду, в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 344/2268/2013, виданого Івано-Франківським міським судом 23 березня 2016 року, позивач має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК до суду, який видав зазначений виконавчий документ, тобто до Івано-Франківського міського суду.

41. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин у цій справі та, враховуючи суб'єктний склад, дійшли обґрунтованого висновку, що її не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

42. Викладені у касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції не підтвердилися під час перегляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

44. Згідно із частиною першою статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а правових висновків суду апеляційної інстанції скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Висновки щодо розподілу судових витрат

46. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

47. ОскількиВелика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

48. Керуючись статтями 181 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), ВеликаПалата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Леверідж» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді: Н. О. Антонюк О. Б. Прокопенко С. В. Бакуліна Л. І. Рогач В. В. Британчук І. В. Саприкіна Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич Л. М. Лобойко О. Г. Яновська Н. П. Лященко