Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Справа № 4/39-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргуфізичної особи - ОСОБА_4, м. Житомир на ухвалу від 14.10.2013 р. Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 4/39-Б господарського суду Житомирської областіза заявою Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, м. Овруч Житомирської області Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, м. Овруч Житомирської областідоОвруцького районного міжгосподарського об'єднання "Райагробуд", м. Овруч Житомирської областіпровизнання банкрутомліквідатор арбітражний керуючий Довжаниця О.С.голова комітету кредиторів Овруцька міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби

в судовому засіданні взяв участь представник:

фізичної особи - ОСОБА_4ОСОБА_4, паспорт,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.03.2007 року порушено провадження у справі № 4/39-Б про банкрутство Овруцького районного міжгосподарського об'єднання "Райагробуд" (далі - Боржник, Райагробуд) за заявою Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції та Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Житомирської області від 26.11.2009 року Боржника було визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Баранівського А.І.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.12.2011 року арбітражного керуючого Баранівського А.І. звільнено від виконання обов'язків ліквідатора Боржника та призначено ліквідатором Райагробуда арбітражного керуючого ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.08.2013 року (суддя - І.В. Лозинська) був відкладений розгляд справи та звіту ліквідатора ОСОБА_4 про витрати в ліквідаційній процедурі Боржника з призначенням судового засідання на іншу дату. При цьому ліквідатору ОСОБА_4 відмовлено в затвердженні звіту в частині понесених витрат у розмірі 27 556 грн. 32 коп. за надані юридичні послуги та зобов'язано перерахувати ці кошти на ліквідаційний рахунок Боржника. Також, вказаного ліквідатора та комітет кредиторів у справі зобов'язано надати докази, необхідні для подальшого розгляду справи.

Не погодившись із цією ухвалою суду, фізична особа - ОСОБА_4 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати пункти 3 та 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Житомирської області від 16.08.2013 року щодо відмови у затвердженні звіту ліквідатора в частині понесених витрат в розмірі 27 556 грн. 32 коп. за надані юридичні послуги та зобов'язання перерахувати ці кошти на ліквідаційний рахунок Боржника та прийняти в цій частині рішення про затвердження звіту ліквідатора. При цьому скаржник також просив поновити строк на оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 16.08.2013 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року (головуючий суддя - Бригинець Л.М., судді: Коломис В.В., Демидюк О.О.) ліквідатору ОСОБА_4 відмовлено у відновленні строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 16.08.2013 року, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із такою ухвалою апеляційного суду, фізична особа - ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року та направити справу разом із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм процесуального права, зокрема норм ст.ст. 4, 43, 53, 87, 93 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відмовляючи ліквідатору ОСОБА_4 у відновленні строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга вказаною особою була подана після закінчення встановленого строку для подання скарги, однак суд вказав про відсутність підстав для відновлення цього строку за відсутністю поважних причин для такого відновлення, оскільки докази у справі свідчать про направлення оскаржуваної ухвали місцевого суду заявнику апеляційної скарги, а скаржник був присутній у відповідному судовому засіданні в першій інстанції.

Заперечуючи такі висновки апеляційного суду, заявник в касаційній скарзі зазначає про неправомірність винесення місцевим судом оскаржуваної ухвали від 16.08.2013 року, ненаправлення йому такої ухвали та отримання її вже після закінчення строку, встановленого нормами ст. 93 ГПК України, на її апеляційне оскарження.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені всупереч норм ГПК України, встановлених судом обставин справи та доказів у справі.

Так, виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відновлення строку, мають бути підтверджені належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюються судом відповідно до норм ст. 43 ГПК України.

Крім цього, норми ст. 87 ГПК України передбачають, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Отже, виходячи з правового аналізу вказаної норми, а також норм ст. 105 та ст. 11111 ГПК України, на відміну від судів апеляційної та касаційної інстанцій, які зобов'язані направляти всі свої судові рішення сторонам у справі, незалежно від того, чи брали їх представники участь у відповідному судовому засіданні; місцевий суд надсилає повний текст рішення або ухвали лише тим сторонам, чиї представники не були присутні у судовому засіданні. При цьому, виходячи з приписів вказаної норми ст. 87, а також норми ст. 22 ГПК України особа, яка брала участь в судовому процесі, вправі за своєю заявою отримати копію відповідного судового рішення. У випадку надходження такої заяви суд або надсилає копію відповідного судового рішення поштою, або вручає копію цього рішення уповноваженій особі під розписку безпосередньо у суді.

Як встановив апеляційний суд та вбачається з матеріалів справи, але всупереч встановлених судами обставин та наявних в справі доказів заперечується заявником в скарзі, останній був присутній в судовому засіданні в першій інстанції 16.08.2013 року, коли оголошувалась оскаржувана ухвала цього суду (т. 9 а.с. 220-223). Отже, з моменту оголошення цієї ухвали скаржнику - ОСОБА_4, було відомо про факт її прийняття та суть цієї ухвали, а тому, у цьому випадку неотримання повного тексту оскаржуваної ухвали місцевого суду або несвоєчасне ознайомлення з її повним текстом не є поважною причиною пропуску строку звернення із апеляційною скаргою та не є підставою для відновлення цього строку.

Поряд з цим, як встановив апеляційний суд та вбачається з матеріалів справи повний текст оскаржуваної ухвали місцевого суду все ж направлявся арбітражному керуючому ОСОБА_4 20.08.2013 року, про що міститься і посилання на звороті ухвали від 16.08.2013 року щодо кількості та адресатів для віддрукованих примірників (у тому числі і для арбітражного керуючого ОСОБА_4), і міститься відмітка щодо кількості направлення примірних цієї ухвали (т. 9 а.с. 223 - на звороті). В спростування ж цієї обставини скаржник доказів ні до апеляційної, ні до касаційної скарги не додавав, що суперечить нормам ст.ст. 33, 34 ГПК України. Також, в порушення цих же норм заявником не було надано доказів отримання копії вказаної ухвали місцевого суду саме 12.09.2013 року, як стверджував і в апеляційній, і в касаційній скарзі арбітражний керуючий ОСОБА_4

До викладеного, стосовно зауважень скаржника щодо проведеного 16.08.2013 року судового засідання та змісту відповідної ухвали місцевого суду, слід зазначити, що арбітражним керуючим ОСОБА_4 не подавалось в порядку норм ч. 5 ст. 811 ГПК України ні клопотання про ознайомлення із протоколом судового засідання від 16.08.2013 року (т. 9 а.с. 220), ні зауважень з приводу допущених, на його думку, в цьому протоколі неправильностей або неповноти такого протоколу.

У зв'язку із вищевикладеним касаційний суд погоджується із правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає і нормам законодавства, і обставинам справи, висновком про відмову ліквідатору ОСОБА_4 у відновленні строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Житомирської області від 16.08.2013 року.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні вимоги фізичної особи - ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків апеляційного суду, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана ухвала цього суду підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного та керуючись нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 22, 33, 34, 53, 811, 87, 91, 93, 97, 105, 111, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи - ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 р. у справі № 4/39-Б залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 29.01.2014 року.