Історія справи
Постанова ВГСУ від 28.09.2015 року у справі №915/2079/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2015 року Справа № 915/2079/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Кролевець О.А. (доповідач у справі), Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"на рішенняГосподарського суду Миколаївської області від 27.02.2015та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015у справі№915/2079/14 Господарського суду Миколаївської областіза позовомФермерського господарства "Іванов"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"проприпинення незаконних дій та зобов'язання відновити постачання природного газуза участю представників сторінвід позивача:не з'явився від відповідача:Іноземцев Є.С.
ВСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Іванов" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про припинення дії відповідача з припинення газопостачання позивачу, зобов'язання відповідача відновити постачання природного газу позивачу за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, Вул. Гетьманцева, 1а.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2015 (суддя Васильєва Л.І.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (колегія суддів у складі: Головей В.М., Шевченко В.В., Ярош А.І.), позов задоволено з підстав його доведеності.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що не відповідають вимогам матеріального та процесуального права, та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Учасники судового процесу згідно з приписами ст. 1114 ГПК України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між сторонами у справі 30.12.2012 укладено типовий договір за №ТП-ПР-1127131-МГ (далі - Договір) на постачання природного газу за регульованим тарифом (у межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами), дія якого щороку пролонгується сторонами.
Відповідно до п. 5.2.4 Договору постачальник (відповідач) має право обмежувати (припиняти) постачання газу споживачу (позивачу) згідно з умовами розділу 7 Договору відповідно до порядку, встановленого законодавством.
Згідно з п. 7.2 Договору постачальний має право обмежити або припинити постачання газу на об'єкти споживача з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) газу, у випадках: не проведення розрахунків за спожитий газ згідно з умовами договору; споживання природного газу в обсязі, що перевищує установлений договором; письмової заявки споживача з обґрунтуванням таких заходів; інших випадків, передбачених чинним законодавством України.
Також постачальник має право припинити постачання газу у випадках його несанкціонованого відбору або втручання у вузли обліку, визначені в додатку 1 до договору; визнання аварійним стану системи газопостачання в установленому порядку (п. 7.3 Договору).
Представниками ПАТ "Миколаївгаз" 25.11.2014 проведена технічна перевірка засобу вимірювальної техніки - лічильника ВК G 25, зав. №22715527, встановленого для обліку спожитого позивачем природного газу, про що складений відповідний акт.
Під час перевірки представниками відповідача було демонтовано лічильник ВК G 25, зав. №22715527 для повірки; опломбовано газове обладнання позивача, припинено постачання газу на газовий котел та горілки.
За результатами повірки засобу вимірювальної техніки позивача 26.11.2014 відповідач склав протокол №332, відповідно до якого лічильник ВК G 25 визнано непридатним.
Також 26.11.2014 відповідач склав повідомлення №21 про припинення газопостачання позивача у зв'язку з відсутністю у ФГ "Іванов" комерційного вузла обліку.
Позивач 28.11.2014 направив на адресу відповідача письмову претензію з вимогою терміново надати інформацію про тип та марку лічильника для придбання його господарством та встановлення на місце для відновлення роботи підприємства.
Однак відповідач припинив газопостачання позивача з 05.12.2014.
Щодо вказаної претензії відповідач листом від 25.12.2014 за №15-01/4793 повідомив, що типорозмір та марка лічильника і коректора об'єму газу для комерційного вузла обліку природного газу визначені проектантом і вказані у виготовленій у грудні 2014 року проектній документації.
У зв'язку з викладеними обставинами позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі, заявивши вимоги про припинення дії відповідача з припинення газопостачання позивачу, зобов'язання відповідача відновити постачання природного газу позивачу за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Себине, Вул. Гетьманцева, 1а.
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не надав відзив із запереченням проти позовних вимог, а також докази на спростування доводів позивача відповідно до ст. 33 ГПК України.
Дослідивши надані позивачем докази, суд першої інстанції встановив факт добросовісного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором, зокрема, належну та в повному обсязі оплату за спожитий природний газ у листопаді та грудні 2014 року, оплату проекту реконструкції існуючої системи газопостачання підприємства.
У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачальник має право припинити постачання природного газу споживачам у разі наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) визнання аварійним стану систем газопостачання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі; 2) порушення строків оплати спожитого природного газу та послуг з його постачання, передбачених укладеним договором; 3) несанкціонований відбір природного газу; 4) відбору природного газу споживачами понад обсяги, що виділені постачальником природного газу на поточний місяць в межах планових обсягів, визначених договором. При цьому несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір: з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу; без укладення відповідного договору з постачальником; спричинений самовільним під'єднанням, споживанням природного газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза охопленням приладами обліку.
Правила користування природним газом для юридичних осіб, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 за №1181, у п. 7.1 також передбачають, що газопостачальне (газорозподільне/газотранспортне) підприємство або основний споживач має право припинити або обмежити постачання (розподіл/транспортування) газу на об'єкти газоспоживання споживача (субспоживача) з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок припинення (обмеження) газу споживачу у разі: проведення неповних розрахунків за договором; несанкціонованого відбору газу або втручання в роботу комерційних вузлів обліку; відсутності або недостатності для забезпечення об'єктів газоспоживання споживача підтвердженого обсягу газу; перевитрат добової норми (узгодженого графіка нерівномірної подачі газу) та/або місячного підтвердженого обсягу; припинення або розірвання договору; визнання в установленому порядку аварійним стану системи газопостачання; відмови від підписання акта приймання-передачі (акта про надані послуги) без відповідного обґрунтування. На об'єкти газоспоживання споживача може бути припинено (обмежено) транспортування газу в інших випадках, не обумовлених цими Правилами, але передбачених законодавством та/або договором.
З встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що відповідач під час розгляду справи не спростував доводи позивача щодо відсутності жодної з викладених підстав для припинення постачання газу на об'єкти газоспоживання позивача.
Натомість, відповідач посилається на обставини припинення ним газопостачання позивача у зв'язку з відсутністю об'єкта комерційного обліку.
Дійсно, згідно зі ст. 11 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" комерційний (приладовий) облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки; відпуск природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу, яким є сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, призначених для вимірювання у робочих умовах, реєстрації, збереження результатів вимірювання та розрахунків об'єму газу, приведеного до стандартних умов. Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання його обсягів та визначення якості, а також порядок приймання-передачі визначаються технічними регламентами та нормами, правилами і стандартами в галузі постачання природного газу, які встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі.
Однак вказаним законом не передбачено припинення постачання природного газу споживачам у разі відсутності комерційного обліку природного газу або його несправності.
Натомість Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" у п. 2 ч. 1 ст. 6 передбачає обов'язок суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинити розподіл природного газу споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку, але лише в разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу.
Обставини відмови або ухилення певним чином позивача від встановлення лічильників газу чи заміни лічильника, визнаного непридатним для використання за результатами повірки, відповідачем під час розгляду судами першої та апеляційної інстанцій не доведено.
Також відповідач у касаційній скарзі безпідставно посилається на обставини наявності у позивача заборгованості за спірним договором, адже обставини припинення газопостачання об'єктів позивача саме у зв'язку з наявністю заборгованості та сам факт наявності такої заборгованості не доведені ним під час розгляду справи судами попередніх інстанцій шляхом подання на виконання вимог ст. 33 ГПК України відповідних доказів.
Отже, скаржником не доведено порушення або неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій певних норм матеріального чи процесуального права щодо обставин, встановлених ними під час розгляду справи. Доводи скаржника по суті зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наданих сторонами доказів та встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, що не входить до меж перегляду справи в касаційній інстанції.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у судових рішеннях попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судами у порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34, 35 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у справі №915/2079/14 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Євсіков
Судді О.Кролевець
О.Попікова