Історія справи

Постанова ВГСУ від 17.08.2016 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 13.12.2016 року у справі №910/24366/14
Постанова ВГСУ від 30.09.2015 року у справі №910/24366/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 910/24366/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівДемидової А.М., Євсікова О.О.

розглянувши касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 16.11.2016та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.01.2017за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києвіу справі№910/24366/14 Господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"за участю третьої особиОСОБА_4простягнення 51 560,86 доларів СШАза участю представників сторін:

позивача: Бабій О.В., дов.№ 010.01/2343 від 11.04.2014

Яруничев В.А., дов.№ 010-01/5571 від 14.08.2013

Ференець А.В., дов.№ 010-01/3096 від 18.07.2016

відповідача: Данилова Т.А., дов. б/н від 03.10.2016

третьої особи: ОСОБА_9, дов. б/н від 20.04.2016

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі №910/24366/14 (суддя Чебикіна С.О.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 (у складі головуючого судді Шапрана В.В.., суддів Буравльова С.І., Андрієнка В.В.), скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві задоволено; визнано незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, яка полягає у не прийнятті до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015; визнано незаконною та скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 08.02.2016 ВП№50062769 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015; зобов'язано відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві прийняти до виконання наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва виданий 19.10.2015 у справі №910/24366/14 та відкрити відповідне виконавче провадження.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, зазначаючи, що звернувшись зі скаргою на дії та бездіяльність органів ДВС, банк тим самим намагається змінити рішення суду відносно суми що підлягає стягненню, просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 910/24366/14, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві.

Також ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" просило зупинити виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 16.11.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 910/24366/14.

Колегія суддів касаційної інстанції відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Третя особа надала відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального і матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/24366/14 позов задоволено: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 51 560 дол. США 86 центів, (що еквівалентно 412 125 грн 95 коп. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012) страхової виплати та 8 242,52 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі №910/24366/14 залишено без змін.

19.10.2015 Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 та постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2015 видано судовий наказ.

20.10.2015 ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на виконання рішення суду від 16.03.2015 у справі № 910/24366/14 перерахувало добровільно стягувачу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 412 125,95 грн страхової виплати та 8 242,52 грн судового збору.

22.10.2015 ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за рахунок перерахованої суми в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28.09.2007 №28807С186 було зараховано 18 228 доларів США 17 центів, що підтверджується довідкою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" від 28.01.2016 №153-7/74.

28.01.2016 стягувач ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернувся із заявою до відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про примусове виконання виконавчого документу, в якій просив відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 910/24366/14 від 19.10.2015 та стягнути з боржника на користь стягувача 33 332 дол. США 69 центів.

Постановою ВП №50062769 від 08.02.2016 відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із виконанням боржником рішення згідно виконавчого документа в повному обсязі, тому що боржником було сплачено 412 125,95 грн страхової виплати та 8 242,52 грн судового збору.

09.09.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга на неправомірні дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві (на постанову від 08.02.2016 ВП № 50062796 відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві).

Задовольняючи скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі ст. 115 ГПК України, ст.ст. 1, 6, 7, 11, ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 30, ч. 3 с. 53 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку, що оскільки в рішенні Господарського суду м. Києва від 16.03.2015 у справі № 910/24366/14 обчислено та стягнуто суму боргу в іноземній валюті - доларах США, тому державний виконавець зобов'язаний був діяти відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: вчинити дії з виявлення у боржника коштів і відповідній валюті та стягнути ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу, а у разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, мав дати доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, тобто державний виконавець зобов'язаний був спочатку прийняти до виконання виконавчий документ - наказ про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва, а потім вчиняти вищевказані дії.

Апеляційний господарський суд додатково також зазначив, що в резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 у справі № 910/24366/14 стягнуто з відповідача на користь позивача 51 560 дол. 86 центів США, (що еквівалентно 412 125 грн. 95 коп. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012) страхової виплати, отже вказаним рішенням суду з відповідача (боржника) присуджено до стягнення борг саме в іноземній валюті, та на підставі ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що визначений у резолютивній частині рішення гривневий еквівалент доларів США не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає лише величину заборгованості з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 04.10.2012.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з даними висновками судів з огляду на наступне.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження визначено у ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20.10.2015 ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на виконання рішення суду від 16.03.2015 у справі № 910/24366/14 перерахувало добровільно стягувачу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" 412 125,95 грн страхової виплати та 8 242,52 грн судового збору.

Постановою ВП №50062769 від 08.02.2016 відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із виконанням боржником рішення згідно виконавчого документа в повному обсязі, а також, тому що стягнення з боржника додатково 33 332,69 дол. США наказом Господарського суду м.Києва № 910/24366/14 від 19.10.2015 не передбачено.

У зв'язку з тим, що рішення суду виконане боржником самостійно в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, наказ суду не визнавався таким, що не підлягає виконанню, повністю або частково, та повинен відповідати резолютивній частині рішення, у відділу Державної виконавчої служби були відсутні підстави для прийняття наказу до виконання та відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/24366/14 від 19.10.2015.

За таких обставин, суди попередній інстанцій дійшли помилкового висновку про порушення державним виконавцем вимог закону при винесенні 08.02.2016 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/24366/14 від 19.10.2015 (далі - наказ), та задовольнили вимоги скарги щодо визнання незаконними дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу; визнання незаконною бездіяльності відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, яка полягає у не прийнятті до виконання наказу; визнання незаконною та скасування постанови відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 08.02.2016 ВП№50062769 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу та зобов'язання прийняти до виконання наказ та відкрити відповідне виконавче провадження.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що до стягнення підлягає сума заборгованості в іноземній валюті, а не її гривневий еквівалент, визначений на дату подання заяви про настання страхового випадку, не приймаються колегією суддів касаційної інстанції, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 у справі № 910/24366/14 набрало законної сили та не може бути змінено на стадії виконання.

Згідно зі ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових актів та відмови в задоволенні скарги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії та бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві (на постанову від 08.02.2016 ВП № 50062796 відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві).

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 у справі № 910/24366/14 скасувати.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на неправомірні дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я А.М. Демидова

С у д д я О.О. Євсіков