Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Справа № 39/5005/11412/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Палія В.В.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від позивача: Колодочка П.О. від відповідача: не з'явилисьна рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2013 року та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 рокуу справі№ 39/5005/11412/2012за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"доФізичної особи підприємця ОСОБА_3простягнення 60 375, 48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення 28 684, 03 грн. заборгованості за кредитом; 18 204 грн. заборгованості за відсотками; 4 303, 56 грн. заборгованість з комісії; 5 683, 15 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань; 3 500 грн. штрафу та обґрунтовує свої вимоги неналежним виконанням відповідачем укладеного договору банківського обслуговування (див. заяву про уточнення позовних вимог (т.2 а.с. 40-45) ).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2013 року позовні вимоги були задоволені (див. ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2013 року (т.2 а.с.60)).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 року апеляційну скаргу відповідача було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що між сторонами у справі був укладений договір банківського обслуговування. У відповідача є в наявності заборгованість із простроченого кредиту у розмірі 28 684, 03 грн., і відповідно з нього підлягають стягненню: заборгованість за відсотками, заборгованість з комісії, пеня та штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач вважає, що при прийняті оскаржуваних рішень, судами невірно застосовано діюче законодавство.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тією обставиною, що між сторонами у справі 09.03.2011 року був укладений відповідний договір банківського обслуговування. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, у нього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 28 684грн. і відповідно він повинен сплатити заборгованість за відсотками, заборгованість з комісії, пеню та штраф.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 96) залучена копія заяви відповідача на відкриття рахунку та зазначено номер особового рахунку - 2600301036001.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 98) залучена заява, в якій зазначено, що відповідачем накладено електронний підпис у системі Інтернет - клієнт - банкінг Приват 24 - 09.03.2011 року.

У вказаній заяві зазначено, що банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку (рахунок НОМЕР_1). Про розмір ліміту позивач повідомляє відповідача на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщенні у мережі Інтернет на відповідному сайті, і разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

У заяві також зазначено, що відповідач просить встановити кредитний ліміт на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 50 000 грн. Підписавши цю заяву відповідач приєднується і погоджується із умовами викладеними в Умовах, що розміщенні на офіційному сайті позивача.

До матеріалів справи залучена виписка з рахунку НОМЕР_1 за період з 25.10.2011 року по 12.09.2012 року (т.1 а.с. 33-37) та розрахунок заборгованості за договором банківського обслуговування, станом на 17.07.2013 року (т.2 а.с. 27-31).

В своїй касаційній скарзі відповідач не оспорює арифметичний розрахунок позовних вимог.

Судами попередніх інстанції обґрунтовано зроблений висновок про те, що між сторонами у справі укладено договір банківського обслуговування на якій розповсюджуються умови, які викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що розміщенні на офіційному сайті позивача (далі Умови).

Виконуючи Умови, позивач відповідно до банківських виписок надав відповідачеві обумовлений договором кредитний ліміт, який відповідач отримав відповідно до п. 3.18.4 Умов, своєчасно та у повному обсязі, відповідно до затвердженого порядку розрахунків в період з 10.03.2011 року по 26.07.2011 року згідно наданих позивачем банківських виписок, здійснював обнуління дебетового сальдо, тобто сплачував кредит, що підтверджується матеріалами справи.

27.07.2011 року, отримавши кредитні кошти у сумі 49 438,56 грн., відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі, відповідно до затвердженого порядку розрахунків, згідно наданих позивачем банківських виписок здійснював обнуління дебетового сальдо, тобто сплачував кредит, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п.3.18.4.1 Умов позивач нарахував відповідачеві відсотки у розмірі 24%.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно не погасив кредит в сумі 28 684, 03 грн.

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що при порушенні відповідачем будь - якого грошового зобов'язання відповідач сплачує позивачу 48% відсотків річних від суми непогашеної заборгованості, а також сплачує пеню в розмірі 0, 1315 відсотків від суми непогашеної заборгованості.

Пунктом 3.18.5.7 Умов строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки встановлюються сторонами на протязі 5 -ти років.

Пунктом 3.18.5.8 Умов передбачено стягнення штрафу за порушення відповідачем строків платежів по будь - якому з грошових зобов'язань та наведено формулу щодо його обрахування.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи підприємця ОСОБА_3

відмовити.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 року прийняті у справі № 39/5005/11412/2012 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

В.В.Палій