Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 910/16789/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Мамонтової О.М.,за участю представників: позивачаМокрецький О.В., представник, відповідачаНезнамова С.М., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУкраїнського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.02.2016у справі№ 910/16789/15 Господарського суду міста Києваза позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" доУкраїнського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" простягнення 28 596,58 грн,

У зв'язку з відрядженням судді Могил С.К. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.05.2016 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/16789/14 визначено колегію суддів у складі: Кривда Д.С. - головуючий (доповідач), Борденюк Є.М., Мамонтова О.М.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" попередньої оплати в розмірі 26651,37грн, інфляційних втрат в розмірі 1733,73 грн та 3% річних в розмірі 211,48 грн, а всього - 28596,58 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 (суддя Комарова О.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 (судді: Буравльов С.І. - головуючий, Андрієнко В.В., Шапран В.В.), позов задоволено повністю; стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" основний борг - 26651,37 грн, інфляційні втрати - 1733,73 грн, 3% річних - 211,48 грн та судовий збір - 1827 грн.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 29.11.2012 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (замовник) та Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (виконавець) було укладено договір придбання та оформлення передплати № 862 (19/34) (далі - Договір), предметом якого відповідно до п.1.1 є придбання та оформлення передплати виконавцем на періодичні видання, а саме: газети (код ДК-22.12.1), та видання періодичні (код ДК-22.13.1), включені до каталогів ДП "Преса", зарубіжних видань та Донецької області, згідно замовлення замовника.

В п. 3.1 Договору сторони обумовили, що замовник зобов'язується оплатити послуги по прийманню передплати та вартість замовленої передплати, згідно повідомленню на оплату, у терміни приймання передплати.

Розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на умовах попередньої оплати у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 1404 від 09.10.2006 р. про "Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2006 №1505 (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 договору виконавець зобов'язується здійснити приймання та оформлення передплати на умовах попередньої оплати вартості послуги по прийманню передплати та вартості замовленої передплати.

На виконання умов укладеного Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 85960,03 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №v/4654 від 10.12.2012, №v/1887 від 03.07.2013, №v/4794 від 10.12.2013 та № v/1095 від 16.06.2014, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, як встановили господарські суди попередніх інстанцій, відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково; доставку передплачених періодичних видань позивачеві на суму 26651,31 грн не здійснив.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення спірної суми передплати, проте така вимога була залишена останнім без задоволення, у зв'язку з чим заявлено позов у даній справі.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Стаття 526 цього Кодексу визначає загальні умови виконання зобов'язання. В розумінні наведеної норми зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги до виконання господарських зобов'язань закріпленні і в статті 193 Господарського кодексу України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про поштовий зв'язок" вартість попередньо оплачених користувачем послуг, що фактично не були йому надані, відшкодовується користувачеві у повному обсязі на підставі квитанції чи іншого документа про оплату цих послуг.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, установив, що послуги, у відповідності до умов договору, відповідачем в повному обсязі не надані; доставка передплачених періодичних друкованих видань позивачеві на суму 26651,37 грн здійснена не була.

Зважаючи на установлені обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар в зазначеному вище розмірі.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками судів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму неповерненої передоплати, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі №921/266/13-г/7).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, неправильно застосувавши приписи статті 625 ЦК України, дійшов помилкового висновку щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму неповерненої передоплати. Суд апеляційної інстанції допущену судом першої інстанції помилку не виправив, у зв'язку з чим рішення господарських судів про стягнення з відповідача на користь позивача 1733,73 грн інфляційних втрат та 211,48 грн 3 % річних підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а в силу положень пункту 2 частин 1 статті 1119 зазначеного Кодексу касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення у справі.

Доводи скаржника щодо безпідставного нарахування пені колегія відхиляє, оскільки вимоги щодо нарахування штрафних санкцій, зокрема, пені, позивачем не заявлялись та судом не розглядались.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на сертифікат №5219 Донецької Торгово-Промислової Палати від 07.10.2015, як на підставу неможливості виконання своїх зобов'язань за Договором через наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), є безпідставними, оскільки дослідження цього питання не входить до меж розгляду даної справи, предметом якої є повернення попередньої оплати на підставі статті 693 Цивільного кодексу України, а не відповідальність за невиконання господарського зобов'язання.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Донецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 у справі № 910/16789/15 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" 1733,73 грн інфляційних втрат та 211,48 грн 3 % річних скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

У решті рішення та постанову залишити без змін.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк

О. Мамонтова